Страж пекельних воріт. На Землі є істота, здатна вижити на дні океану за 371°C

Океан покриває більш ніж половину поверхні Землі та все ще є маловивченим. Деякі регіони океану настільки віддалені та глибокі, що буквально є одним із найбільш негостинних середовищ на планеті — тут вчені й зустріли загадковий вид лицарів-равликів, чиї ноги вкриті "кольчугою", пише IFLScience.

Новий вид глибоководних равликів уперше був виявлений у 2001 році, після цього їх стали називати лускатими черевоногими молюсками, а свою офіційну наукову назву вид отримав лише 2015 року. Дослідники назвали істоту вулканічним равликом (Chrysomallon sqamiferum), їх також називають лускатими равликами або морськими панголінами.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Усі свої назви незвичайний вид отримав через свій зовнішній вигляд: їхня нога вкрита чимось на зразок лускатої кольчуги. Науковці з'ясували, що ці шкірні лусочки еволюціонували, щоб захистити тварину від смертельного середовища, в якому вона живе.

Дослідники, які вивчають вулканічних равликів, виявили, що вони зустрічаються вкрай рідко і мешкають лише серед глибоководних гідротермальних джерел на дні Індійського океану. Наразі ці равлики найчастіше трапляються в гідротермальному полі Кайрей, за яким слідує поле Солітер, уздовж Центральноіндійського хребта.

Навіщо равликам кольчуги

Як це часто буває в дикій природі, зовнішній вигляд равлика-вулкана з його великим темним панциром і броньованою ніжкою є результатом середовища, в якому він живе. Тварини мешкають серед глибоководних гідротермальних джерел, розташованих на глибині близько 2,4 км, а температура води, що витікає з них, може досягати неймовірних 371°C. Простими словами равлику-вулкану буквально довелося еволюціонувати, щоб вижити.

Раковина вулканічного равлика складається з трьох шарів різного ступеня міцності:

• перший шар — зовнішня частина, що є структурою із сульфіду заліза, подібною до броні;
• другий шар — м'який шар органічного периостракума;
• третій шар — кальцинований матеріал арагоніт.

Луска равлика також є частиною його захисту, але не від хижаків, а від самих себе. Равлики-вулкани не полюють за здобиччю, а створюють їжу з бактерій, що ростуть у спеціальному мішечку в їхньому горлі: ці бактерії перетворюють хімічні речовини з гідротермальних джерел на необхідну енергію і насичують равлика усім, що йому необхідно.

Однак як побічний продукт цих симбіотичних стосунків бактерії виробляють велику кількість сірки, яка токсична для равликів. Тому в равлика розвинулася луска, структура якої витягує сірку з його тіла і залишає її у вигляді сполуки заліза зовні.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, чому варто побоюватися конусоподібних равликів: здатні вбити до 700 осіб.