Десятиметрові хвилі та шалений вітер: як "Ноосфера" подолала страшний Дрейк

Українське науково-дослідне судно - криголам "Ноосфера", який перебував в Антарктиці, подолав важкий шлях, зокрема відому страшними штормами протоку Дрейка, та дісталося Чилі.

Як повідомили у Національному антарктичному центрі України, 13 квітня криголам пришвартувався в порту Пунта-Аренас.

Йдеться, що дорога з антарктичної станції "Академік Вернадський" до Чилі була довжиною 1140 миль (2111 км) та тривалістю 9 днів, з яких три "Ноосфера" проходила протоку Дрейка. За словами науковців, цього разу протока була дуже норовливою - висота хвиль сягала 9-10 метрів, а швидкість вітру – 30 м/с.

"За словами капітана Павла Панасюка, це був один з найбурхливіших Дрейків за весь час роботи судна під українським прапором. Йти в таких умовах досить непросто, але наш екіпаж впорався з цим викликом", - наголошують у центрі.

До Пунта-Аренаса "Ноосфера" доправила учасників двох українських антарктичних експедицій: зимової – 28-ї УАЕ, що рік відпрацювала на "Вернадському" та сезонної, яка виконувала завдання на станції впродовж кількох місяців.

Також, поки судно було в Антарктиці, з його борту проводили біологічні, геологічні та геофізичні дослідження Південного океану, зокрема, в межах міжнародних проєктів.

Науковці розповіли, що в Атлантичному океані "Ноосферу" супроводжували дельфіни - їхні зграйки кілька годин пірнали поруч із судном, ловлячи його хвилі. Вважається, що в такий спосіб дельфіни збільшують швидкість свого руху - великі хвилі від судна "підштовхують" їх вперед. Також вчені припускають, що потоки води підіймають на поверхню їжу для цих тварин (рибу, молюсків, ракоподібних тощо).

На відео, яке оприлюднили науковці, – дельфіни Коммерсона. Вони є одними з найменших серед усіх китоподібних і досягають в довжину близько 1,5 м. Популяції цих дельфінів зустрічаються у двох місцях – в Атлантичному океані біля південного берега Південної Америки та в Індійському океані біля островів Кергелен.

Коммерсона полюбляють плавати на поверхні води та вистрибувати з неї. Тримаються зграями до 15 особин. Загалом же дорогою з Антарктики до Чилі – у протоці Дрейка та Атлантичному океані – нашим вченим вдалося зафіксувати зустріч з трьома видами дельфінів. Це дельфін Даскі, антарктичний дельфін та згадуваний дельфін Коммерсона.

"Найближчим часом "Ноосфера" знову вирушить в Антарктику, щоб забезпечити ротацію полярників на польській станції "Арцтовський". Це вже третій рік співпраці двох країн -  початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Польща відмовилась від послуг російських суден", - додали у центрі.

Відтак криголам повернеться до порту Кейптауна (ПАР), де перебуватиме до наступного антарктичного сезону.

У центрі нагадали, що зараз триває третій антарктичний сезон "Ноосфери". Він почався 17 листопада 2023 року, коли судно вийшло з Кейптауна до крижаного континенту. Тоді було доставлено вантажі та експедиції до станцій "Арцтовський" та "Вернадський". Другий рейс цього сезону стартував 15 березня 2024 року, коли судно вирушило з порту Пунта-Аренас до "Вернадського" для перезмінки річних експедицій на станції та досліджень у Південному океані.

"Ноосфера" в науці України - останні новини

На українському криголамі "Ноосфера" провели важливі геологічні дослідження, які "розкажуть" про зміну клімату планети за останні 20 тисяч років. Під час рейсу криголама з Чилі до полярної станції "Академік Вернадський" вчені продовжили геологічні дослідження Південного океану.  

Їх розпочали у першому антарктичному сезоні судна (2022 рік), зараз вдалося взяти 7 колонок донних відкладів у 7 точках неподалік станції – у районі протоки Пенола та Френч, де виявлені тектонічний розлом та льодовикові долини. На борту підняті зразки докладно описали, сфотографували та розділили на частини для доправляння в Україну. Далі їх вивчатимуть в лабораторіях Києва та Одеси.