Блукають між двох сосен: учені розповіли, чому деякі люди постійно губляться

Здатність деяких людей заблукати на рівному місці часом вражає, але насправді за цим стоять не удача і звичайна неуважність, а складні процеси всередині нашого мозку. Їх уже давно намагаються вивчити багато вчених, які прагнуть розкрити секрети нашої здатності знаходити дорогу з одного місця в інше. У своїй цікавості вони дійшли доволі незвичних висновків, що ділять людей на кілька категорій, пише Ars Technica.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідження, проведене Норою Ньюкомб з Темпльського університету, показало широкий діапазон навігаційних здібностей людей: деякі з них неймовірно точні, а інші, відверто кажучи, не знають, що їх оточує. Пошук пояснення відмінностей у навігаційних навичках привів дослідників до вивчення різних аспектів, включно з генетикою та вихованням. Так, у 2020 році Маргарита Маланчіні з Лондонського університету королеви Марії вивчила генетику навігації на основі дослідження понад 2600 близнюків і з'ясувала, що на навігаційні здібності більше впливає індивідуальний досвід, а не генетика. Це свідчить про те, що значною мірою вміння знаходити дорогу — це навичка, відточена з часом, а не те, з чим людина просто народжується.

Проєкт під керівництвом Г'юго Спірса з Університетського коледжу Лондона, в якому взяли участь близько 4 мільйонів людей, що грали в навігаційну гру на своїх телефонах, дав змогу зрозуміти, як саме культурні та екологічні чинники впливають на нашу здатність орієнтуватися. Дослідження показало, що жителі скандинавських країн і сільських районів перевершують своїх міських однолітків, що засвідчило важливість повсякденних активностей, пов'язаних із подорожами, у формуванні здатності добре орієнтуватися. Дослідження також спростувало думку про гендерний розрив у навігаційних здібностях, показавши, що в місцях із більшою гендерною рівністю розрив у результатах між чоловіками і жінками практично зникає.

Саме поняття навігації полягає не тільки у з'ясуванні й аналізі причин, через які ми губимося, а й осягненні навичок, які дають нам змогу легко орієнтуватися в мінливому оточенні, включно з оцінкою відстаней, запам'ятовуванням маршрутів, умінням складати й використовувати уявні карти. Ця галузь досліджень не тільки виявляє величезні відмінності в тому, як люди взаємодіють з навколишнім середовищем, а й вивчає, як поліпшення наших навігаційних навичок, можливо, за рахунок зменшення залежності від GPS-технологій, може підвищити нашу просторову обізнаність і здатність знаходити дорогу. Дослідження натякає на поєднання вроджених здібностей, особистих схильностей і, що дуже важливо, досвіду, який ми накопичуємо протягом життя, малюючи складну картину того, як ми орієнтуємося в навколишньому світі.

Раніше Фокус писав про те, що заразливість сміху притаманна не тільки людям. Щури також можуть реготати від радості, спостерігаючи за іншими.

Також Фокус писав про те, як визначити, що рухає другою половинкою — любов чи страх самотності. Дуже важливо розпізнати нездорові стосунки на ранній стадії, щоб уникнути згубних наслідків.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.