Керченський міст протримається кілька місяців, а потім Крим стане островом голодних "зелених чоловічків". Інтерв’ю з капітаном 1 рангу Заблоцьким

Країна-окупант Росія вкотре влаштувала димову завісу для Керченського мосту. Ворог боїться, що удари по Криму могли бути прикриттям спроби українських Сил оборони зруйнувати цю споруду. Наскільки це важко суто технічно? Звісно, йдеться про непросте завдання, але за наявності усіх необхідних засобів – а це має бути комбінована атака – міст може бути зруйновано. Причому це може трапитися ще до липня нинішнього року.

Щодо звільнення окупованого півострова, то наразі Сили оборони працюють над його демілітаризацією, знищуючи критичні військові об’єкти ворога, зокрема сьогодні прилетіло по Джанкою. Атаку на аеродром у Джанкої в ніч на 17 квітня російські пабліки називають частиною підготовки до атаки на Керченський міст.

Коли окупаційна армія втратить можливість постачання морем і Керченський міст, півострів перетвориться на острів, наповнений голодними злими "зеленими чоловічками", в яких не буде припасів ані для війни, ані для життя. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військово-морський експерт, оглядач журналу Defense Express, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України капітан I-го рангу у відставці Володимир Заблоцький.

– Чи могли би ви пояснити ситуацію навколо Керченського мосту? За повідомленнями, там 15 квітня було влаштовано димову завісу через те, що виникла загроза застосування українськими Силами оборони ракет "Нептун" або Storm Shadow/Scalp. На півострові було вкотре оголошено повітряну тривогу.

– Можна говорити, що кінець мосту наближається, беручи до уваги заяви відповідальних осіб Міністерства оборони, представників військово-політичного керівництва. Але що стосується того, що відбувається там насправді, чи була якась фізична загроза для мосту, ми не можемо судити, оскільки наразі немає офіційного коментаря Міноборони і навіть командування "Південь". Тому певний час треба почекати.

Але під час кожного удару по Криму окупанти про всяк випадок перекривають протоку, перекривають рух Керченським мостом, задимляють його тощо. Тому що підозрюють, що під прикриттям ударів по Криму може бути завдано ударів і по мосту. Ця версія також має право на існування.

Але наразі йдеться про зачистку Криму як такого, адже це великий хаб військових припасів, техніки тощо. Тому міст буде знищено в потрібний момент. Я думаю, липень – крайній термін.

Можливо, будуть якісь інші події, що залежатимуть від наявності в нас певних ресурсів, від поточної ситуації, від того, буде вона змінюватися чи ні. Наразі ми бачимо, що вона дуже динамічна. Найважчими для нас будуть найближчі місяць-два через перебої в постачанні допомоги від США. Але сподіваюсь, що надалі буде краще, і міст своє отримає.

– Наскільки це важко технічно – знищити Керченський міст? Адже його ширина не надто велика, 23 метри. Чи потрібна для цього певна специфічна зброя?

– Дійсно питання складне, але давайте не забувати, що міст вже двічі успішно атаковано. Думаю, що цей досвід врахують, і нова атака, найімовірніше, буде комбінованою – з моря, з повітря, з суходолу. Щодо засобів, якими міст може бути знищений, то я такою інформацією не володію. Можливо, щось таке в нас уже є. Побачимо.

– Колишній головнокомандувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес дотримується думки, що саме Крим має стати головною точкою докладання зусиль українських Сил оборони, і що саме звільнення Криму стане початком остаточного звільнення усієї України від окупантів. Нещодавно генерал зробив нову заяву, в якій поєднав питання Криму та звільнення лівобережжя Херсонщини. На його думку, дуже важливо, щоби українська армія могла завдавати ударів по об’єктах ворога в Криму, зокрема, необхідно зруйнувати авіаційну базу в Саках та змусити Чорноморський флот повністю залишити півострів. Годжес також наголосив, що для досягнення цієї мети Силам оборони потрібні дві речі: далекобійна зброя та високоточна зброя. Чи погоджуєтеся ви з такими оцінками?

– Безумовно. Генерал знає, про що говорить. Це давній друг України, його важко запідозрити у якійсь подвійній грі. Дійсно, якщо проаналізувати те, що відбувається протягом останнього року чи півтора, можна побачити, що фактично відбувається поступова демілітаризація Криму.

Були вишки Бойка, потім був західний Крим, знищення засобів ППО, радіолокаційних станцій, атака на аеродроми, на бази і пункти базування Чорноморського флоту, знищення катерів разом із технікою, атака на Севастополь, на кораблі, штаб флоту тощо, знищення кораблів у Феодосії та у відкритому морі. І це ще не вечір, як то кажуть.

Недарма ми маємо три плацдарми на лівому березі, які тримають наші морські піхотинці. Противник не може з ними нічого вдіяти, він не може побудувати там укріплень, бо там хиткий ґрунт, болото, яке все засмоктує. Ворог навіть не проводить там фортифікаційних робіт, бо там вони неможливі.

Отже, вони атакують, зазнають втрат і знову атакують. Зараз там змінили командувача, але він все одно нічого не зможе зробити (у жовтні 2023 року командування Дніпровського угрупування російських окупаційних військ прийняв Михайло Теплінський. – Ред.), бо там ситуація така, що нічого не допоможе.

Це та ситуація, коли покладені завдання неможливо виконати через обставини непереборної сили. Отже, можна тримати оборону лише на морі.

Всі, хто наближався до Криму з боку суходолу протягом усіх війн за останні 300 років, Крим брали. Там неможливо оборонятися, неможливо його утримати. Коли не буде мосту, коли не буде можливості морем забезпечувати логістику, Крим перетвориться на острів, наповнений голодними злими "зеленими чоловічками", в яких не буде припасів ані для війни, ані для існування взагалі. Це вже буде зовсім інша геополітична ситуація.

Як сказав свого часу Валерій Федорович Залужний, з Криму війна почалася, в Криму вона й закінчиться. Отже, Бен Годжес абсолютно правий.