Земля 40 000 років тому була іншою: планета зазнала сильного бомбардування з космосу

Землю постійно бомбардують високоенергетичні заряджені частинки, що складають космічні промені. Зазвичай наша планета захищена від їхнього впливу через наявність сильного магнітного поля. Але що станеться, коли це поле ослабне? На це питання дає відповідь нещодавнє дослідження, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Космічні промені є насамперед частинками ядер атомів водню, які були викинуті в космос унаслідок вибухів наднових, коли вмирають масивні зірки. Ці високоенергетичні частинки зазвичай перехоплює магнітне поле Землі або магнітосфера, яка також захищає планету від шкідливого сонячного випромінювання.

Але магнітне поле Землі не є статичним і змінюється. Мало того, що магнітний північний полюс відхиляється в бік від географічного північного полюса, а й уся магнітосфера іноді перевертається. Це призводить до того, що північний магнітний полюс стає південним і навпаки, при цьому сила магнітного поля знижується.

Також існують й інші короткі періоди, протягом яких два магнітні полюси "зникають" і їх замінює безліч магнітних полюсів. Ці періоди називаються екскурсом магнітного поля Землі і протягом цього часу планета менш захищена від космічних променів через ослаблення сили магнітного поля.

Питання в тому, чи пов'язані періоди ослаблення магнітного поля з великими потрясіннями в біосфері Землі? За словами вчених, розуміння цих екстремальних явищ важливе для прогнозування їхніх майбутніх появ і оцінки впливу на навколишнє середовище на Землі.

Щоб визначити періоди, протягом яких Земля піддавалася сильнішому, ніж зазвичай, бомбардуванню космічними променями, вчені можуть виміряти вміст різних ізотопів. Це варіанти хімічних елементів, які мають різну кількість нейтронів у ядрах атомів.

Коли космічні промені стикаються з частинками в атмосфері Землі, вони створюють потоки ізотопів, які називаються космогенними радіонуклідами, і вони падають на поверхню планети. Згодом вони накопичуються у відкладеннях на дні океанів, а також у льодах Антарктиди і Гренландії.

Одним із відомих прикладів зміни сили магнітного поля Землі є подія Лашамп, яка сталася 41 тисячу років тому. Це була короткочасна зміна магнітного поля Землі. Вчені вивчили зв'язок між силою магнітосфери Землі та концентрацією космогенних радіонуклідів, таких як берилій-10, під час цієї події.

Вони виявили, що середня швидкість створення берилію-10 подвоїлася порівняно зі швидкістю, з якою цей космогенний радіонуклід створюється сьогодні в результаті бомбардування космічними променями. Це вказує на те, що під час події Лашамп сила магнітного поля Землі була дуже низькою. Таким чином більше космічних променів проникло в атмосферу планети. Моделювання показало, що магнітосфера Землі стискалася під час цієї події, коли сила магнітного поля знизилася.

Як уже писав Фокус, телескоп Габбл випадково виявив понад 1000 невідомих об'єктів у Сонячній системі.

Також Фокус писав про те, що в NASA створили новий двигун на ефекті Холла, який може зробити революцію в космічних польотах.