Два тижні у підвалі і евакуація під обстрілами: історія 18-річного захисника, який отримав важкі поранення

Боєць, будучи пораненим, провів у підвалі на передовій два тижні і дивом врятувався.

2 тижні у підвалі і дорога до своїх під масованими обстрілами росіян, через кілька передових позицій українських захисників – в ТСН розповіли історію порятунку 19-ти річного добровольця.

Боєць 130 батальйону 241-ї бригади тероборони Володимир Войців пішов на фронт у 2023 році. Щойно йому виповнилось 18, він штурмував ТЦК, щоб його взяли до війська. Воював на Харківщині та Донеччині. Був поранений під Бахмутом. І вибрався з пекла, бо обіцяв мамі повернутись. І вірив, що побратими його витягнуть.

Змарнілий, з тяжкими пораненнями, але живий. Володимира Войціва привезли до шпиталю у Дніпрі зі східного фронту.

Село Іванівське – рубіж оборони поблизу Бахмута. Володимир на початку весни боронив його у складі 130 батальйону тероборони. Українські позиції ворог там накриває нещадно.

В підвалі одного з будинків боєць заховався, отримавши тяжке поранення. Коли опритомнів, зрозумів, що майже не рухається: ноги були посічені скалками від мін. У тому підвалі знайшов банку варення і трохи води

У підвалі він виживав 2 тижні: вибиратися з нього коштувало неймовірних зусиль. Але Володимир пообіцяв мамі: повернеться. Його помітили свої: бійці саме пробирались на позицію

"Кажуть, залазь, та я вже не можу. Вони мене забрали, я з ними на позиції ще тиждень був", – каже боєць

Евакуаційні бригади, виносять бійців з пекла, але Володимира забрати не могли. Мінометні обстріли не припинялися ні на мить. Побратими перетягнули пораненого на іншу позицію, потім ще на одну. Порятунок бійця був для них у ті дні найважливішою справою.

Володимиру довелося ампутувати обидві кінцівки нижче колін. Поруч з ним у Дніпрі побратими і мама. Попереду – протезування та реабілітація. Після того, він хоче повернутися до свого батальйону.