Незважаючи на війну: в Єрусалимі напередодні Великодня очікують сходження Благодатного вогню

Незважаючи на півроку з початку палестинсько-ізраїльського конфлікту, а також на недавню ракетну атаку Ірану на Ізраїль, паломники вже прибули до Єрусалиму напередодні Великодня. На церемонії сходження Благодатного вогню в суботу, 4 травня, будуть присутні 4200 представників церкви з усього світу. Щоправда, Болгарія не ризикнула відправляти свою делегацію – саме через питання безпеки.

Тихо та скромно

За інформацією інформаційного агентства « Православ'я », минулої середи після візиту ізраїльської поліції до штаб-квартири Єрусалимського Патріархату служителі церкви заявили, що «звикли до небезпеки нападів, але чудово розуміють, що нестабільність у регіоні ще довгий час утримуватиме віруючих від священних паломництв»..

Через війну в секторі Газа святкування Великодня цього року пройдуть тихіше, без зайвих декорацій і свят. Патріархи і глави церков в Єрусалимі заявили у своїй заяві перед католицьким Великоднем, що, незважаючи на «дві далекі дати поминання», церкви об'єдналися в проголошенні «благої звістки про воскресіння Христа, вперше звіщену ангелами майже два тисячоліття тому в порожній гробниці. місті Єрусалимі».

За православним переказом, з гробу Христа виходить світло, що символізує воскресіння. Грецький православний патріарх та вірменський священик чекають усередині гробниці, а потім передають полум'я тисячам людей, які чекають у церкві та за її межами. Полум'я доставляють навіть до православних церков на борту.

Якщо Благодатний вогонь не зійде, то, як вважається у православ'ї, розпочнеться Друге пришестя Ісуса Христа і кінець всього живого.

Поки що невідомо, хто і як доставить Благодатний вогонь в Україну.

Історія дива

Вогонь сходить у храмі вже не перше тисячоліття. Перші офіційні згадки про нього датуються IV ст. Але є й попередні описи. Наприклад, патріарх Нарцис, який жив у II столітті, говорив, що з неба сходив вогонь і запалював лампи, що горіли під час усієї великодньої служби. Знайшли історики і ще одна, давніша згадка від латинського ченця Бернарда – 865-й рік. Він писав, що у Святу Суботу починається служба і «Господи, помилуй» співається доти, доки не з'явиться світло в лампадах, що висять над Труною.

Приготування головної лампади: напередодні свята у храмі гасять усі свічки. Спеціальні люди дуже суворо стежать, щоб у соборі не було жодної іскри. Часом навіть перевіряють кишені священиків та митрополита.

У центрі Труни встановлюють лампаду, яку наповнюють олією. Потім навколо лампи розкладають шматки вати, а з обох боків прокладають стрічку. Після цього єврейська поліція ще раз усе оглядає, перевіряє, а ключник мусульманин закриває та опечатує гробницю.

Після богослужіння хресного ходу з патріарха знімають одяг аж до підрізника (полотняна сорочка до п'ят). Ця традиція залишилася з часів, коли Свята Земля була під впливом імперії Османа. Турки не могли повірити в диво, тому обшукували священиків дуже ретельно, особливо пояси, тому що вважали, що в них можна понести сірники. До гробниці заходять лише патріарх та архімандрит. Охорона відразу запечатує за ними двері.

Після цього всі затихають і моляться в очікуванні дива. У різні роки момент появи вогню розтягувався від п'яти хвилин за кілька годин.

Коли диво близько, за словами прочан, які на власні очі бачили появу вогню, у храмі починають відбуватися незвичайні явища: під куполом з'являється стовп світла, навіть б'ють невеликі блискавки. Після цього у запечатаній каплиці з'являється світло. У храмі починають бити дзвони, які свідчать про сходження Благодатного вогню. Від Небесного світла патріарх запалює пучок із 33 свічок, що нагадує про вік Спасителя, який помер за гріхи людства, і передає його через спеціальні віконця скороходам, які й роздають вогонь парафіянам. А священики з різних країн частинки Святого вогню дбайливо відвозять додому, щоб порадувати та дати надію на Воскресіння та співвітчизникам.