Бої на Херсонщині: воїни ЗСУ розповіли про ситуацію та чи є там загроза нового наступу РФ

Окупанти постійно обстрілюють Херсонщину.

На Херсонщинінаші морські піхотинці у надзвичайно складних умовах виконують завдання на лівому березі і тримають цю нелегку ділянку фронту. Прибережні села побиті, жителі переважно виїхали.

Про те, який вигляд зараз має Дніпро на Херсонщині, як воюють морські піхотинці та як виживають цивільні - в репортажі Наталі Нагорної.

Військові кажуть, що штурмувати на Херсонщині окупантам буде складно

22-річний командир роти Назар проводить ТСН екскурсію і пояснює - це село вважається відносно спокійним, бо сюди дістають тільки снаряди та авіабомби. А ще каже, морські піхотинці 37 бригади тут наче на перепочинку, особливо після того, як воювали на лівому березі. Про те, що саме там робили, яку вкрай небезпечну військову операцію проводили - бійці почали говорити тільки зараз.

Військові кажуть - відправляти людей на лівий берег психологічно тяжко. 

"Тому що ти розумієш, що може бути таке, що люди можуть не повернутися. Головне не боятися", - каже він. 

Командир роти пояснює - ділянка, на якій ми стоїмо зараз, для штурмів підходить ще менше. 

"Як ви самі бачите, тут знаходиться більше болота, ніж Дніпра. Дивлячись, якщо знайти проходи, то є можливість. Але з-за того, що вода впала, то я рахую, що може бути, що вода десь біля півтора метра глибини і, може, не є ефективним форсуванням", - каже він. 

Що кажуть цивільні

На вулицях побитого села ТСН зустрічає лише трьох людей - чоловіка на велосипеді, жінку у вікні та Віктора, який говорить по телефону на мокрій лавці.

Чоловік розповідає, що він посадив картоплю та цибулю, має садок, а влітку ходить на підробіток на виноградники, які тут досі продовжують оброблювати, не зважаючи навіть на авіабомби. Віктор переконує нас - люди є, але на вулицю виходять за крайньої потреби, хіба в пошуках інтернету або за гуманітарною допомогою. 

Історії захисників з Херсонщини 

В одній із посадок ТСН зустріла Сергія, Євгена та Зондера - це гранатометний розрахунок 37-ї бригади морської піхоти. Обличчя Сергія ми не покажемо, бо він з того берега. До окупації лівого був трактористом і працював на землі. А тепер за неї воює. Хоча і не бачить змоги повернутися туди потім.

"Не знаю, чи я там буду жити. Бо тут багато людей таких залишилося, що вони ж нікуди не дінуться. Вони там і залишатимуться. Що з ними жити неможливо буде. Вони так само, мені здається, засядуть і будуть сидіти собі, мовчати", - каже Сергій. 

Морський піхотинець Євген вичікуючи біля гранатомета у цій мокрій посадці теж має за що переживати.

"Я - Женя. Сам з міста Харкова. Бороню Україну на Херсонщині. Передаю всім хлопцям на Харківщині привітання. Ми все одне переможемо цього ворога клятого", - каже Євген. 

"Тондар" і досі студент медичного, і на фронті вишукує час, щоб відвідати заняття онлайн і вже за місяць отримати диплом. Матрос, який дуже старається розповісти свою історію українською мовою.

"До війни я тут жив 7 років вже.  Я тут навчався в медичному університеті", - каже він. 

"Тондар" спочатку прийшов у іноземний легіон, тепер він планує залишитися у морській піхоті і після війни. 

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини за 17 травня 2024 року | Новини України