Працевлаштувати усіх: як заохотити роботодавців брати в штат більше осіб з інвалідністю
Працевлаштувати усіх: як заохотити роботодавців брати в штат більше осіб з інвалідністю

Працевлаштувати усіх: як заохотити роботодавців брати в штат більше осіб з інвалідністю

У Верховній Раді очікує на друге читання проєкт закону №5344-д про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю. Але той факт, що документ "відпочиває" у ВРУ вже півтора роки, ставить питання, чи готовий документ для прийняття та чи дійсно він щось може змінити на ринку праці для осіб з інвалідністю?

Українським роботодавцям не вистачає працівників: три чверті опитаних компаній відзначили, що відчувають дефіцит кадрів. У Мінсоцполітики радять активніше залучати до роботи осіб з інвалідністю та створювати рівні умови для всіх, хто бажає працювати. Про це пише Фокус у своєму новому матеріалі "Жінки, особи з інвалідністю та "вікові співробітники": де Україні брати робочі руки".

У міністерстві згадали про проєкт закону №5344-д, який, на думку посадовців, запроваджує низку інструментів для заохочення роботодавців працевлаштовувати осіб з інвалідністю. Проте юристи кажуть, що документ містить низку суттєвих недоліків та не готовий до прийняття.

У Мінсоцполітики радять активніше залучати до роботи інвалідів та створювати рівні умови для всіх, хто бажає працювати

"Документ пропонує зафіксувати багато декларативних норм ("держава зобов’язана", "особам гарантується пенсія"), які або вже визначені в інших законах, або абсолютно не зрозуміло, як їх втілювати у життя, — відзначила у коментарі Фокусу партнер EXPATPRO юристка Тетяна Ященко. — У тексті проєкту є чимало термінологічних неузгодженостей, логічних повторень, зайвих конструкцій. Чимало формулювань не несуть змістовного навантаження взагалі, або передбачають посилання на окремі статті законів, зміни до яких не вносяться. Багато із запропонованих до другого читання правок взагалі є технічними".

Юристка звертає увагу, що цей проєкт закону має розглядатись у системному зв’язку із іншими законопроєктами. Зокрема йдеться про законопроєкт щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (реєстр. №9570), який не було розглянуто навіть у першому читанні, а також проєкт закону щодо встановлення відповідальності за перешкоджання уповноваженим особам Пенсійного фонду України у проведенні перевірок (реєстр. № 9571), який аналогічно було надано лише на ознайомлення.

Посадовці вважають, що законопроєкт допоможе працевлаштуванню інвалідів, юристи мають іншу думку

Також необхідним є прийняття положення про орган, який буде здійснювати нагляд та контроль у цій сфері. Повноцінного розуміння того, як він працюватиме, які кошти необхідні для його утримання, наразі немає. До того ж, каже експертка, Головне юридичне управління, Науково-експертного управління апарату Верховної ради України також окреслили низку непослідовний при визначенні нових понять, їх неузгодженість навіть у рамках самого проекту закону, із чинними нормативно-правовими актами.

"Наприклад, щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (ст. 18-2 проекту закону): норматив вважається дотриманим, якщо такій особі здійснюється нарахування мінімальної заробітної плати за це час, — каже Тетяна Ященко. — Далі, за текстом проєкту закону, яким вносять зміни до ст. 19 Закону України про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, дотримання цього ж нормативу вважається виконаним, якщо розмір оплати праці кожної особи з інвалідністю перевищує розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. І таких неузгодженостей та непослідовностей багато".

Важливо Пенсіонери з інвалідністю можуть отримувати більше грошей: хто має право на доплати

Також проєкт закону пропонує запровадити новий цільовий збір з роботодавця для наповнення державного цільового фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, продовжує юристка. Практично всі роботодавці в Україні, які мають від восьми працівників, будуть зобов’язані його платити, якщо роботодавець не виконав обов’язку із працевлаштування осіб із інвалідністю відповідно до встановлених нормативів (при цьому станом на сьогодні у роботодавців, які мають від 8 працівників, є обов’язок створити робоче місце та працевлаштувати людину із інвалідністю). На сьогодні у випадку невиконання такого обов’язку, роботодавець сплачує штраф. Відтак, робить висновок юристка, запропонований збір є заміною відповідальності, яка є зараз.

Юрист: документ не пропонує істотних якісних змін у роботі чинної системи захисту осіб з інвалідністю в Україні, нових механізмів, що можуть вдосконалити механізми, які б сприяли їх працевлаштуванню чи отриманню допомоги від держави

"На мою думку, цей закон у багатьох аспектах є недопрацьованим і його прийняття зараз, з розривом із іншими нормативно-правовими актами, без врахування зауважень, призведе до неможливості реального втілення окремих положень і ще більшої плутанини, — резюмувала Тетяна Ященко. — Документ не пропонує істотних якісних змін у роботі чинної системи захисту осіб з інвалідністю в Україні, нових механізмів, що можуть вдосконалити механізми, які б сприяли їх працевлаштуванню чи отриманню допомоги від держави для цієї вразливої категорії населення, і прямо не стимулює роботодавців це робити". Юристка зауважує: через заміну відповідальності за порушення щодо недотримання нормативів, з’явиться фінансово менш обтяжливий інструмен – сплата збору. "Не думаю, що такий закон буде прийнято, до нього є ціла низка зауважень від профільних органів, які не були враховані при доопрацюванні проєкту до другого читання", — резюмувала Тетяна Ященко.

Нагадаємо, що за даними Макроекономічного та монетарного огляду Національного банку України, в Україні на ринку праці від початку 2024 року збільшувалася кількість вакансій.

Раніше Фокус писав, кого шукають роботодавці в прифронтових областях.

Теги за темою
війна
Джерело матеріала
loader