Вадим Олегович Сухаревський

Сухаревський – народився 6 жовтня 1984 року у Берегові (Закарпатська область). Його alma mater – Національна академія сухопутних військ ім. Сагайдачного та Національний університет оборони України ім. Черняховського. Також закінчив Мукачівський ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою.

З лютого по жовтень 2004 року Вадим Сухаревський у складі 6-ї окремої механізованої бригади брав участь у Миротворчій місії в Іраку. Він є учасником битви за Ель-Кут. Тоді 2004-го Сухаревський та 6-а ОМБр, де він служив, здобули перемогу в бою з бойовиками Армії Магді. За перший день боїв наші військові ліквідували від 180 до 200 бойовиків, тоді як втрати склали один загиблий і шестеро поранених бійців.

Ще одна знаменна віха у біографії Сухаревського – 13 квітня 2014 року. У першому бою війни на Донбасі, біля Семенівки, що під Слов'янськом, у складі спецпідрозділу СБУ «Альфа» тоді ще старший лейтенант Сухаревський попри наказ «не відкривати вогонь» завдав удару зі свого БТР по бойовикам Ігоря Гіркіна.

16 серпня 2014 року Вадим Сухаревський зазнав поранень у боях за Луганський аеропорт, під населеним пунктом Красне.

Загалом у послужному списку Сухаревського посади командира 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, начальника штабу у 35-й окремій бригаді морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського, потім командира 503-го окремого батальйону морської піхоти, замком батальйону у 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді. Сухаревський – Герой України, володар Орденів Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів та орденів «За мужність» ІІ та ІІІ ступенів.