"Донька знатиме, що тато – герой": історія дівчини, яка на могилі чоловіка-військового дізналася стать дитини

Дівчина перебуває на 5-му місяці вагітності, її чоловік загинув на фронті.

Мережу облетіли зворушливі кадри, як киянка Лейла Крупа прийшла на могилукоханого й розповіла, що в них буде дівчинка. А ще – жінка встановила прапорець пам'яті своєму чоловікові на Меморіальному полі на Майдані Незалежності. Каже, що зробить усе, аби його пам'ятали.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

"Я йому пообіцяла: "Я приїду, де б ти не був, я приїду і ми дізнаємось разом". Я приїхала на цвинтар, і коли задувся рожевий вогник – дівчинка"

Чоловік знав, що буде дівчинка

Їхнє фото з "гендер-паті" облетіло усі соцмережі. Лейлі 24 роки, її коханому чоловікові Володимиру – 41. Разом були 2 роки та мріяли про дитину.

"Ми з чоловіком не так уявляли, не так хотіли. Ми дуже багато планували. Навіть за те "гендер-паті"

Володимир Крупа до війни був далекобійником. У лютому 22-го був за кордоном і одразу повернувся, став до лав тероборони. Саме тоді у Києві вони познайомились. 

"Назбирав ромашок, приніс мені і каже: "Посміхніться". Вони стали символом кохання"

Вони одружились восени 2023 року. Увесь час разом мріяли про дітей і планували вінчання. У лютому цього року Лейла встигає повідомити Володимиру про бажану і довгоочікувану вагітність.

"Я зробила тест, така тиша, а потім – стільки емоцій: "Котику, ти вагітна, це сто відсотків"

Вони встигли обирати імя для дівчинки. Чоловік казав: якщо буде дівчинка, назвуть її Соломія. Він хотів, щоб дитина носила українське імя. Володимир встиг повідомити, що йде у бойове завдання, але, на жаль, отримав смертельне поранення на Донеччині. Він був розвідником у 47 бригаді "Магура".

"43 секунди ми поговорили. Каже: "Я вже виїжджаю. Годинки через 3-4 я вийду на зв'язок". 12.00, немає звязку. Я хочу подзвонити, а він відсутній. Я кажу, він живий, ви переплутали його"

Живе заради доньки

Нині Лейла вже на 5-му місяці вагітності. І вперше на Майдані Незалежності, там, де вшановують прапорцями імена полеглих. Дівчина плаче і ділиться: ніколи не думала, що буде ставити цей прапорець.

Майбутня мама продовжує працювати в кав'ярні й жити у квартирі, де жила з чоловіком. З нею – собака Няша, яку Володимир подарував дружині, щоб не було так самотньо. Лейла носить його обручку на грудях, а на руці є їхнє спільне тату із позивним чоловіка "Вапм", який означає зуби вампіра. Записки від нього лежать у неї на кухні. І спільне фото з його закривавленого бронежилета біля її ліжка. 

"Він завжди казав і писав: "У кожного своя ікона, а моя - ти". І це фото було в нього бронежилеті. Я коли взяла це фото, вдихнула і потім собі казала: "Я не вберегла тебе, я не змогла".

Дівчина працює в кримсько татарській кавярні, а поза роботою часто буває у коханого на могилі. Донька, каже вдова, нині її сенс.

"Я беру гладжу живіт і кажу: "Ми справимось, я мушу, бо вона в мене одна. Я скажу: "Ось це твій тато, він герой".