У серії статей анонімні автори звинувачували «Антикор» у роботі на Росію, писали про те, що вся редакція порталу нібито виїхала з України.
Журналісти порталу Антікор заявили , що ця інформація є абсолютно абсурдною. Також вони впевнені, що вся ця атака на портал "Антикор" є наслідком відмови зняти матеріал про корупційні дії олігарха-хабарника Злочевського. З цією пропозицією до редакції «Антикора» звернулися власники так званого «антикорупційного» видання 368.media. У матеріалах, які пропонували зняти за відповідну винагороду його представники, йшлося про злочинний бізнес олігарха Злочевського в Одесі.
Після відмови видалити викривальні матеріали, проти порталу «Антикор» розпочалася брудна кампанія, замовником якої є Злочевський, а інструментом виступають власники 368.media Денис Корнишев та Костянтин Шпильовий. Втім, чи є вони справді власниками – питання відкрите, оскільки ніде на сайті 368.media інформації про власників цього видання не міститься.
Про те, що видання пов'язане з колишнім членом Партії регіонів Костянтином Шпілєвим, пишуть журналісти, які досліджували власників місцевого друку.
Навряд чи Інститут масової інформації помилявся, тим більше, що про належність 368.media Шпильовому повідомляють й інші дослідники. Вони ж наводять і ціни на розміщення чи зняття матеріалів. Діапазон цін – від 2500 гривень до 40000 гривень.
Цікаво, чи не так? Видання, яке належить проросійському депутату (нехай і колишньому) і за гроші розміщує та знімає матеріали, звинувачує когось у проросійській позиції та корупції. Прямо сюр. Але це ще не все. Це видання неодноразово згадується у судових позовах про захист честі, гідності та ділової репутації та має численні звинувачення у порушенні журналістської етики.
Так, минулого року воно прославилося тим, що назвало злочинцями людей, які не були засуджені та щодо яких вирок не набрав законної сили. Чим прямо порушило статтю 62 Конституції України: «особа вважається невинною у скоєнні злочину доки його вина не буде доведена в законному порядку та встановлена обвинувальним вироком суду». Факт грубого порушення прав громадян України так званими «журналістами» висвітлено у «Детектор медіа», який засудив такі дії авторів матеріалів. Проте героям цих пасквілей від цього, звісно, не легше – їх уже назвали злочинцями, причому зробили це публічно. Найганебніше те, що йшлося про солдатів ЗСУ, що викликає додаткові питання до панів Шпілєвого та Корнишева.
Якщо говорити про судові позови, то обидві особи, яких називають власниками (або принаймні людьми, причетними до видання) – Костянтин Олегович Шпильовий та Денис Андрійович Корнишев – фігурують у десятках судових позовів щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Як відповідачі, звичайно.
За деякими з цих позовів вже є відповідні рішення, які зобов'язують Шпилєва та Корнишева спростувати недостовірну інформацію. Проте, схоже, ніхто цього не збирається.
Якщо з Костянтином Шпілєвим все більш-менш ясно – звичайний бізнесмен, який піднявся на близькості до "регіоналів" і на кількох "кидалових банків" (серед судових справ є позови банків "Південний" і "Райффайзен" про неповернення кредитів), то з Денисом Корнишевим все трохи цікавіше. Щодо першого можна припустити, що він таки власник 368.media – це дозволяє стан, а щодо другого… Денис Корнишев на своїй Фейсбук-сторінці стверджує, що є автором "Радіо Свобода".
Те саме він пише і на сторінці в linkedin:
Проте перевірка у списку авторів "Радіо Свобода" нам дає наступний результат:
Корнишев дійсно мав відношення до солідного видання – як стажист. У далекому вже 2014 року. Ще був автором відео, яке транслювало "Радіо Свобода". Однак це відео він робив не для "Радіо Свобода", а для регіонального одеського "7 каналу", на якому тоді працював. Канал, до речі, належить ще одному цікавому персонажу – забудовнику сирійського походження Аднану Ківану (ТОВ «Кадор Груп»), який пов'язаний із не менш відомим Сергієм Ківаловим. Чи має відношення Ківан до 368.media – невідомо, проте у будь-якому разі його патріотичні почуття до України викликають сильний скепсис. Ще 2020 року Денис Корнишев там працював, що викликає вже скепсис щодо того, що він є власником «антикорупційного видання» з такими розцінками. Останній репортаж із Денисом Корнишевим на "7 каналі" датується вереснем 2020 року.
Причина звільнення з каналу невідома, проте цілком можливо, що Ківану набридли постійні судові позови до його співробітника, і він звільнив Корнишева з роботи. А може, не влаштовували професійних якостей «журналіста», якими Корнишев, судячи з відгуків на його «розслідування», похвалитися не може.
Як би там не було, а з 2020 року Денис Корнишев зосередився на роботі у 368.media. І, судячи з того, що він активно шукає підробітку, левова частка доходів від діяльності цього «антикорупційного» ЗМІ проходить повз його кишеню.
До речі, цікаво, що в жодному українському реєстрі «368.MEDIA Український антикорупційний портал» не зареєстровано – ні як ЗМІ, ні як будь-яка інша організація. Це дає можливість виходити сухим із води – суди іноді саме на цій підставі відмовляють людям, яких облив брудом Корнишев, у сатисфакції:
Тому категорично стверджувати, хто саме власник цього видання ми не можемо. Однак те, що помітну роль у ньому грає Денис Корнишев, сумніву не підлягає – саме його називають людиною, яка стоїть за цим порталом, саме він фігурує в десятках позовів як автор або людина, яка відповідає за фейкові звинувачення та неправдиві публікації. Однак, швидше за все, він просто найманий автор, який пише анонімні статті і листується з тими людьми, з яких вимагає гроші за зняття чи непублікацію компромату. Якщо ж жертви відмовляються – на них сипнеться ціла низка нових матеріалів із фейковими звинуваченнями. Особливо популярною в останні два роки стала співпраця з Росією, яку Денис Корнишев приписує всім, хто не хоче йому платити за шантаж.
Більше інформації на порталі Антикор: https://antikor.com.ua/articles/709159-vladelets_maloizvestnogo_368.media_denis_kornyshev_zanimaetsja_podkupom_i_diskreditatsiej_hurnalistov_v_interesah_oligarha-vzjat