Пляма, у 25 разів більша за Землю, і величезні струмені плазми: отримано докладні знімки Сонця

Астрофотограф Марк Джонстон зробив неймовірно докладні фотографії Сонця, на яких видно темні сонячні плями, а також нитки з плазми, які вириваються в космос, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Сонце наближається до сонячного максимуму, тобто піку своєї активності під час 11-річного циклу, тому останнім часом наша зірка не дуже спокійна. На Сонці постійно виникають величезні сонячні плями, що спричиняють появу потужних сонячних спалахів і корональних викидів маси. Подібні події призводять до появи на Землі геомагнітних бур і вражаючих полярних сяйв.

Не дивно, що астрофотографи, такі як Джонстон, спостерігають за Сонцем, тому що ніколи не знаєш, що побачиш, з огляду на бурхливий характер зірки. За словами Джонстона, Сонце — це єдиний об'єкт в астрономії, який змінюється щоразу, коли на нього дивишся.

Астрофотограф зробив кілька дивовижних знімків нашої зірки, на яких видно з великою деталізацією хромосферу Сонця, на яких вивергаються сонячні протуберанці та спікули. Усе це струмені з гарячої плазми, які вириваються в космос, що мають різні характеристики.

На фотографії нижче можна побачити пару помітних сонячних плям поруч із дугами плазми, що світяться, відомими як нитки, які відірвалися від поверхні зірки. Темна пляма нижче і правіше від центру знімка неймовірно величезна — вона у 25 разів більша за Землю за розміром.

На наступному знімку нижче можна побачити сонячні протуберанці та спікули на поверхні Сонця. Останні з'являються і зникають всього за кілька хвилин. Спікули нагадують траву, що надає сонячній поверхні досить пухнастого вигляду. Спікули можуть досягати 9600 км у довжину перед тим, як руйнуються. При цьому спікули можуть підніматися вгору, переміщаючи плазму, зі швидкістю 96 км/с.

На третій фотографії Джонстона видно величезний протуберанець на Сонці. Він прикріплений до сонячної фотосфери і простягається до корони, тобто зовнішньої атмосфери Сонця. Протуберанці являють собою петлі з плазми, тобто дуже гарячого газу, що складається з електрично зарядженого водню і гелію. Праворуч від протуберанця видно тонни плазми, які відокремилися від Сонця і переміщаються над поверхнею.

Під час зйомки Джонстон використовував спеціальну камеру, щоб зробити 2000 кадрів тривалістю 10 мілісекунд для кожного зображення. Потім він узяв найкращі 200 кадрів і створив приголомшливі фотографії Сонця.

Як уже писав Фокус, сонячний зонд "Паркер" зустрівся з Сонцем на швидкості 635 266 км/год і зміг пережити цю близьку зустріч. Швидше, ніж цей апарат NASA, у космосі не літає жоден дослідницький зонд.

Також Фокус писав про те, що вчені спостерігали з поверхні Землі вперше за дуже рідкісним атмосферним явищем. Причини його появи пов'язані з активністю Сонця.