На етапі Діамантової ліги в Парижі Ярослава Магучих перемахнула через 210 см і побила світовий рекорд у стрибках у висоту, який тримався 37 років і багатьма вважався вічним. Окрім 22-річної дніпрянки світовими здобутками часів незалежності володіли ще троє українців. До того ж, досі стоять рекорди, до яких наші співвітчизники доклали руку у збірній СРСР.
OBOZ.UA зібрав "вічні" досягнення у легкій атлетиці, які належать українцям, а також згадав, як вони підкорювали світові вершини після 1991 року.
ЦІНА 800 МЕТРІВ. Якщо брати до уваги рекорди українців та за часів СРСР, то 5 серпня 1984 року Надія Олізаренко, яка народилася у Брянську, але справжній будинок знайшла в Одесі, допомогла команді Союзу встановити світовий рекорд у жіночій естафеті 4х800 метрів (7.50,17). І хоч ця дисципліна не входить до програми Олімпійських ігор, досягнення є і залишається непобитим.
До слова, Олізаренко була рекордсменкою і на 800-метрівці. Перше світове досягнення вона встановила протягом місяця до Олімпіади-1980 – 1.54,85. А потім на Іграх у Москві знову покращила рекорд - 1:53.43, що дозволило їй виграти олімпійське "золото". А найближчу суперницю вона випередила на півтори секунди. Через три роки її час перебила чешка Ярмила Кратохвілова, але досягнення Надії залишається другим в історії (1:53,28).
У 1987 році ІААФ назвало Людмилу "Найкращою бігунню на 800 метрів усіх часів": "На Олімпіаді-1980 графік був дуже напруженим, і щоб відсторонитися від суєти Олімпійського села і мандражу я виїжджала на подільську базу. Дуже люблю ліс, тишину. Перед вирішальним забігом не спала всю ніч. Дуже хвилювалася, подумки прокручуючи в голові кожен сантиметр дистанції.
На сучасних мірках Союз оцінив досягнення Олізаренка скромно – орден "Дружби народів" та грошову премію: по 4500 рублів за кожну дистанцію та 1000 – за світовий рекорд: "Після вирахування податків залишилося 7 500 рублів. В Одесі нам з чоловіком дали Дещо з обстановки та машину. Через рік після Олімпіади-80 у нас народилася дочка".
УНІКУМ СЄДИХ Легенда світової легкої атлетики, дворазовий олімпійський чемпіон та володар срібної нагороди Ігор у метанні молота Юрій Сєдих у секторі був просто нестримний. На відміну від більшості метальників Юрій робив лише три, а не чотири обороти. А його тренера Анатолія Бондарчука вважають одним із найкращих наставників у метанні молота у світі.
Свій знаменитий світовий рекорд, який стоїть і донині, Сєдих встановив 30 серпня 1986 року на чемпіонаті Європи 1986 року в Штутгарті, метнувши молот на 86,74 метра. Лідером тієї першості та автором неймовірного досягнення він став після четвертої спроби. Але на цьому не зупинився, метнувши в двох, що залишилися, 86,68 і 86,62 метра. Такої серії в історії молота ще ніколи не було.
Цікаво, що чемпіонат світу Юрій виграв лише один раз – вже наприкінці своєї кар'єри у 1991 році. А олімпійського "золота" Монреаля-1976 взагалі могло не бути, адже на кваліфікації Сєдих та його граючий тренер Бондарчук вийшли у спортивних штанях, а за регламентом були покладені шорти: "Раніше ми скрізь кидали у штанах. Так було прийнято. А тут у кваліфікації до мене підходить суддя і наказує зняти їх. Шорт із собою не було. І тут, на щастя, повз проходив перший віце-президент ІААФ".
А потім Сєдих ледь не пропустив фінал через мультики "Том і Джеррі", яких у СРСР не було й близько: "Зайшов до кімнати відпочинку вранці, вставив касету і завис". На щастя, там його знайшов штовхач ядра Олександр Баришніков та відправив на стадіон. На спробні спроби Юрій запізнився, але це не завадило на той момент вже киянину виграти.
ЕСТАФЕТА З АМЕРИКОЮ. 1 жовтня 1988 року жіноча збірна СРСР до складу якої входили українки Марія Пінігіна та Ольга Бризгіна виграли золоту медаль Олімпіади-1988 в естафеті 4х400 метрів та встановили світовий рекорд, який досі тримається – 3.15,17. При цьому Ольга виходила на дистанцію у статусі чемпіонки на 400-метрівці та на останньому етапі випередила легендарну американку Флоренс Гріффіт-Джойнер.
"Ми з дівчатками мріяли про естафетну перемогу. Наша команда вважалася фаворитом. Але перед стартом з пантелику мене збила рекордсменка світу в бігу на 100 м і 200 м Гріффіт-Джойнер. Я й подумати не могла, що зіркова американка побіжить довгу естафету. Звичайно, тікати їй треба було останній, мій етап. Я трохи розгубилася", – згадувала Бризгіна.
"Але тренер швидко привів мене до тями: "Ти що? Ти ж олімпійська чемпіонка саме на цій дистанції! Але я боялася Гріффіт-Джойнер до самого фінішу: вона дихала мені в спину, від цього можна було збожеволіти. На щастя, американка так і не зуміла мене наздогнати", – розповідала Ольга.
Але рекордсменки своє "золото" практично й не святкувало. Історичну медаль в естафеті вони виграли вже в останній день сеульської Олімпіади. Після цього був якийсь бенкет, а буквально через п'ять годин, рано-вранці легкоатлетки відлітали на комерційні старти в Токіо. Оскільки великих преміальних у Союзі не платили, забираючи собі більшу частину виграшу.
"ФЕРРАРІ" БУБКИ. Легендарному стрибуну із жердиною Сергію Бубці належать 35 світових рекордів, але свій найзнаменитіший і на той момент недосяжний для інших спортсменів він встановив 31 липня 1994 року в італійському містечку Сестрієрі. На комерційному старті в Альпах на висоті близько 2000 м-коду над рівнем моря він подолав планку на висоті 6,14 метра, що стало новим досягненням для відкритих стадіонів.
Тоді в Італії 30-річний українець не з першої спроби підкорив висоту 5,70 метра, далі підняв планку на 20 см вище, а потім уже пішов на світовий рекорд 6,14 метра і перемахнув через нього із запасом на величезну радість місцевої публіки. А автогігант "Феррарі" напередодні пообіцяв за світове досягнення спортивну модель "Тестаросу" 130 000 доларів. Тож стимул був серйозний.
"Можливо, мені допоміг попутний вітер, можливо – висота. Насправді у мене були ідеальні умови для встановлення рекорду, дякую організаторам. Я можу і вище. Якщо я наберу форму, як 1991-го, думаю, зможу замахнутися на 6, 20 м або навіть на 6,30 м. Я виправив свої помилки та покращив техніку", – прокоментував свій успіх Бубка.
А через 26 років, 17 вересня 2020 року, рекорд Сергія Бубки для змагань просто неба на 1 см перевершив шведський стрибун Арман Дюплантіс. І не зупинився на 6,15. Наразі його досягнення становить уже 6,24, про які так мріяв українець.
ПОТРІЙНИЙ БЕЗ ДОВЖИНИ. Олімпійська чемпіонка та чемпіонка світу у потрійному стрибку Інесса Кравець 26 років утримувала світовий рекорд, встановлений 10 серпня 1995 року на чемпіонаті світу у шведському Гетеборзі. У Швеції з третьої спроби українка пролетіла 15,50 метрів, що стало новим досягненням планети.
А за рік Кравець поставила ще й олімпійський рекорд, вигравши Ігри-1996 в Атланті. 29-річна Інна піднялася на найвищий щабель п'єдесталу після змагань у потрійному стрибку, подолавши 15,33 метра. Хоча в душі сподівалася на дві нагороди, адже була срібною призеркою Барселони-1992 у стрибках у довжину.
Проте організатори так склали розклад, що після безсонної "золотої" ночі в потрійному треба було вставати о шостій ранку і бігти на кваліфікацію в довжині. І хоч цей вид був її улюбленим, Інесса зробила три заступи і не потрапила у фінал: "Олімпіада – це завжди дуже складно, а звання олімпійського чемпіона – єдине, до якого немає приставки "екс". І це те, чого кожен спортсмен прагне".
Лише у 2021 році венесуельська легкоатлетка Юлімар Рохас перевершила це досягнення українці, встановивши новий світовий рекорд – 15,67 м.
"Рохас дуже талановита спортсменка. Вона має для цього абсолютно всі якості. Вона висока, дуже швидко біжить, має відмінні природні дані. Як то кажуть, їй сам Бог велів стрибати", – пізніше коментувала Кравець досягнення венесуелки.
ПЕРША ЖІНКА. Через чотири роки після свого олімпійського тріумфу в Пекіні, 9 березня 2012 року, Наталія Добринська стала чемпіонкою світу у п'ятиборстві та першою жінкою, якій вдалося подолати рубіж у 5000 очок. На змаганнях у Стамбулі вона набрала 5013 очок та встановила рекорд планети. А попередній, 4991 очко, належав росіянці Ірині Бєловій.
Після чотирьох видів програми українка випереджала найближчих переслідувачок на майже 100 очок. Щоб встановити світовий рекорд, Добринській необхідно було пробігти заключну 800-метрівку за 2.12,69 хвилини. З перших метрів Наталія намагалася триматися за лідерами, і хоч підтримати темп Енніс і польки Тиминської на заключній 100-метрівці їй не вдалося, для перемоги та світового досягнення 2.11,15 виявилося достатньо.
"Я почуваюся щасливою, тим більше, що за встановленням рекорду на трибунах стамбульської легкоатлетичної арени спостерігали мої батьки. Все склалося саме так, як має бути", – наголосила Наталія.
"Золото" чемпіонату стало не єдиною винагородою Добринської у Туреччині. Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій виплатила олімпійській чемпіонці за історичний рекорд 50 000 доларів.
КОРОЛЕВА ВИСОТИ. Останній український рекорд та єдиний діючий із "незалежних" встановила призер Олімпійських ігор Ярослава Магучіх. 7 липня 22-річна дніпрянка перевершила досягнення, яке належало болгарці Стефці Костадіновій і трималося з 1987 року. Однак на етапі Діамантової ліги в Парижі Магучіх стала першою жінкою в історії, яка підкорила висоту 2,10 метра.
Рекорд Ярослави видається ще більш вражаючим на тлі недавньої травми атлетки. Перед червневим чемпіонатом Європи у Римі українку непокоїло пошкодження, через яке вона ризикувала пропустити турнір. Однак після величезної роботи та реабілітації Магучіх перемогла в Італії, а потім зробила неймовірний стрибок у Парижі.
"Коли тільки почала змагання, було відчуття, що можу стрибнути 2,07 м, можливо навіть 2,10 м. Нарешті я вписала Україну в історію світової легкої атлетики. Почуваюся фантастично, бо це був неймовірний стрибок. Він мені підкорився з першої спроби. Це було справді неймовірно ще тому, що я взяла 2,07 м із другої. Це вже був мій особистий рекорд", – розповіла Ярослава.
А вже за кілька тижнів у Парижі Магучіх чекає боротьба за звання, яким вона поки що не володіє – титул олімпійської чемпіонки.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що росіяни шоковані світовим рекордом Магучіх і навіть пробачили їй "погану поведінку"
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!