У США відбулася зустріч членів спільноти SR-71, під час якої учасники згадували рекордні та ризиковані польоти на унікальному "Чорному дрозді".
У червні 2024 року в Ріно, штат Невада, відбулася остання зустріч членів спільноти SR-71, організована Асоціацією Blackbird. Серед учасників були люди, які мали стосунок до таких програм, як A-12, SR-71 і U-2. Лінда Шеффілд Міллер, донька льотчика SR-71, поділилася з колишнім льотчиком SR-71 Едом Їлдінґом своїми враженнями про останній політ SR-71 1990 року.
Фокус переклав статтю Гаррісона Касса про легендарний літак SR-71 Blackbird.
- Ед Їлдінґ розповів, що політ не міг тривати менше години через навантаження на двигун і проблеми з паливом.
- Колишній пілот Чарлі Дабс планує передати свої пам'ятні речі, пов'язані з Blackbird, до Музею стратегічного повітряного командування та аерокосмічної техніки в Небрасці.
SR-71 — легендарний літак
У червні 2024 року в Ріно, штат Невада, спільнота SR-71 провела свій двадцять п'ятий і останній ювілей. Зустріч, організована Асоціацією Blackbird, була відкрита тільки для людей із членським квитком. Щоб отримати такий членський квиток, необхідно мати безпосередній стосунок до однієї з наступних програм: A-12, SR-71, U-2, TR-1, KC-135Q, KC-10, T-38 і 9-е стратегічне розвідувальне крило (SRW). Зустріч завжди проводять у Ріно, бо це місто розташоване неподалік авіабази Біл, де базується 9-те SRW і де раніше здійснювали програму SR-71 (за збігом обставин, саме там автор проходив медогляд на I клас із льотної підготовки).
На зустрічі також була присутня Лінда Шеффілд Міллер, дочка колишнього льотчика SR-71 і захисниця SR-71. Міллер розповіла The Aviation Geek Club про зустріч і про свою бесіду з колишнім льотчиком SR-71 Едом Їлдінґом.
"Я сиділа з Едом Їлдінґом, льотчиком Blackbird, який здійснив останній політ на SR-71 №972 6 березня 1990 року з Лос-Анджелеса до Вашингтона, щоб встановити рекорд швидкості, пролетівши від узбережжя до узбережжя за 64 хвилини, — написала Міллер. — Їлдінґ розповів мені справжню причину, через яку політ неможливо було виконати менш ніж за годину". Очевидно, Бен Річ, тодішній віцепрезидент Skunk Works, хотів, щоб останній політ SR-71 був здійснений на максимальній швидкості, тому він запитав своїх інженерів, чи може літак летіти зі швидкістю 3,5 Маха. Відповідь інженерів була негативною.
"За словами Їлдінґа, їх непокоїли такі чинники: навантаження на двигуни на такій швидкості протягом тривалого часу (SR-71 був створений для швидкості 3,2, а не 3,5 Маха)… [і] нестача палива, якщо вони летітимуть швидше за 3,3 Маха", — пише Міллер.
"Що швидше ви летите, то швидше витрачається паливо, — пояснив Їлдінґ. — Якщо у Blackbird закінчиться пальне на злітно-посадковій смузі аеропорту Даллеса у Вірджинії, це буде не надто разючим фіналом".
Тому замість мчати через усю країну на швидкості 3,5 Маха, останній політ SR-71 включав у себе дозаправку над Тихим, а потім і над Атлантичним океаном, щоб у SR-71 було достатньо пального для прольоту над схвильованим натовпом в аеропорту Даллеса, серед якого, за збігом обставин, були Міллер та її батько.
Спогади про "Чорного дрозда"
Міллер також написала, що колишній льотчик SR-71 Чарлі Дабс (Charlie Daubs) переходить на роботу до Музею стратегічного повітряного командування та аерокосмічної техніки в Ешленді, штат Небраска, куди він передасть колекцію своїх особистих пам'ятних речей, пов'язаних із Blackbird, на додачу до наявного в музеї літака Blackbird із серійним номером 61-7964. Дабс просить наслідувати свій приклад і інших людей, у власності яких опинилися фрагменти спадщини Blackbird.
SR-71 залишається одним із найбільш знакових і впізнаваних із будь-коли створених літаків, навіть через 25 років після свого останнього польоту. За наявними даними, наразі на заводі Lockheed створюють SR-72 ("Син Blackbird"), який може стати спадкоємцем SR-71.
Про автора
Гаррісон Касс — журналіст, який пише про оборону і національну безпеку, на рахунку якого понад 1000 статей на теми, пов'язані з міжнародними проблемами. Адвокат, пілот, гітарист і професійний хокеїст, Гаррісон служив льотчиком-стажистом у ВПС США, але був демобілізований за станом здоров'я. Отримав ступінь бакалавра в коледжі Лейк-Форест, ступінь доктора юриспруденції в Орегонському університеті та ступінь магістра в Нью-Йоркському університеті. Гаррісон слухає гурт Dokken.