Набагато більша, ніж вважали. Нові розрахунки показують, що межі Сонячної системи необхідно розширити

Досі вчені вважали, що Сонячна система закінчується гіпотетичною хмарою Оорта, розташованою на відстані трохи більше одного світлового року від Сонця. Однак нове дослідження американських науковців може кардинально змінити це уявлення.

Едвард Белбруно з Єшива-університету в Нью-Йорку та Джеймс Грін, колишній головний науковий співробітник NASA, створили математичну модель, яка виявила область на відстані 3,81 світлового року від Сонця, де космічні об’єкти все ще можуть підпадати під його гравітаційний вплив. Результати дослідження опубліковані на сайті електронного архіву препринтів arXiv.

Учені використали комп’ютерне моделювання, щоб дослідити взаємодію гравітаційних сил Сонця та центру Галактики. Вони виявили дві області, де об’єкти поводяться подібно до точок ЛагранжаТочки Лагранжа — п'ять спеціальних точок у системі з двома великими тілами, в яких мале тіло може залишатися в стабільному положенні відносно великих тіл., але потім різко змінюють напрямок руху під впливом сонячної гравітації.

У цих регіонах космічні тіла спочатку рухаються еліптичною орбітою, яка згодом трансформується у складну траєкторію, схожу на множину МандельбротаМножина Мандельброта — відомий фрактал, який має складну геометричну структуру і є прикладом динамічної системи.. Ці об’єкти теоретично можуть залишатися на такій орбіті нескінченно довго, не вилітаючи у міжзоряний простір і не стикаючись із Сонцем.

Белбруно та Грін вважають, що ця область може бути своєрідною пасткою для міжзоряних об’єктів, таких як планети-сиротиПланети-сироти — планети, які не обертаються навколо будь-якої зорі, а вільно дрейфують у космосі., комети чи астероїди на кшталт ОумуамуаОумуамуа — перший відомий міжзоряний об'єкт, який пройшов через Сонячну систему у 2017 році.. Якщо це підтвердиться, науковій спільноті доведеться переглянути наше розуміння меж Сонячної системи.

Дослідники пропонують вивчити цю область за допомогою потужних телескопів, зокрема ширококутного оглядового телескопа-рефлектора обсерваторії Віри Рубін, який має запрацювати 2025 року. Виявлення захоплених об’єктів у цій зоні підтвердило б теорію вчених і змусило б переглянути межі Сонячної системи.

Джерело: Newscientist