Дуже дивні справи. Під льодом Антарктиди знайдено щось дивне завдовжки 400 м

Дослідники вирушили в експедицію, щоб скласти найповнішу мапу нижньої сторони льодовика Достон, розташованого в Західній Антарктиді, але виявили дещо цікавіше. Під льодами Антарктиди, як виявилося, заховані раніше небачені дивні краплеподібні форми, довжина яких часом досягає неймовірних 400 метрів, пише Live Science.

Краплеподібні структури було виявлено під шельфовим льодовиком Достон, коли дистанційно керований апарат занурився на глибину приблизно 17 кілометрів під льодовик, а потім пройшов приблизно 1000 км нижньою стороною льоду. Зазначимо, що занурення проводилося у 2022 році, проте результати цієї дивовижної роботи були опубліковані лише тепер.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами провідного автора дослідження, професора океанографії в Університеті Гетеборга Анни Вахлін, вони з колегами прагнули відтворити цикл льоду в Антарктиді. Для розуміння того, як лід потрапляє з континенту до океану, вченим необхідно було зрозуміти, як він тане внизу — попередні дослідження вже показали, що цей процес не менш важливий для переміщення наземного льоду до океану, як і відколювання.

Шельфовий льодовик Достона — ділянка плавучого льоду завширшки близько 50 км, розташована на узбережжі в Західній Антарктиді. Відомо, що цей льодовик також є частиною Західноантарктичного крижаного щита, який сьогодні вважається найуразливішим: крижаний щит різко втрачає льодовики, а його втрата в цілому може призвести до підвищення рівня океану на неймовірні 3,4 метра.

Учені виявили, що постійна ерозія підточує краї шельфового льодовика, а тепла океанічна вода відриває його від землі, просочуючись у нижню частину льодовика. У результаті обвалення окремих частин шельфового льодовика стає просто неминучим, про що свідчать результати попередніх досліджень.

Щоб розібратися краще в загрозах, що нависли над льодовиком, вчені використовували підводний віддалено пілотований апарат, який дозволив просканувати нижню частину льодовика за допомогою сонара. У результаті команда створила найбільшу і найповнішу карту нижньої частини льодовика за всю історію.

Результати дослідження показують, що льодовик тане значно швидше в точках, де підводні течії розмивають його основу. Водночас тріщини, що проходять через льодовик, допомагають таненню просочуватися на поверхню льодовика. Однак учені також помітили дещо ще.

Основа льодовика насправді не була гладкою, як припускали вчені, а була поцяткована краплеподібними формами, що виходили з піків і западин у льоду. Деякі з цих форм, як виявили вчені, могли досягати 400 метрів у довжину. Дослідники вважають, що ці дивні візерунки створюються нерівномірним таненням, оскільки вода рухається разом з обертанням Землі по нижній частині льодовика.

За словами Валін, вони з командою вивчили форми та виявили, що вони несиметричні — трохи вигнуті як мідії. Команда вважає, що причиною виникнення цієї асиметрії є обертання нашої планети. Вода на Землі піддається дії так званої сили Коріоліса, що діє зліва від напрямку руху в Південній півкулі. Якщо припущення вчених правильне, в найближчому до льоду шарі існує баланс, де тертя врівноважується силою Коріоліса.

У результаті виникає спіральний потік, відомий як спіраль Екмана. Таке явище найчастіше спостерігається, коли вітер рухається поверхнею води, проте він також може бути створений водою, що рухається по льоду.

Нинішнього року вчені повернулися, щоб продовжити своє дослідження, проте їхній підводний апарат заблукав і зник під шельфовим льодовиком. Тепер вчені планують повернутися сюди пізніше з новим апаратом, щоб продовжити дослідження глибин під шельфовим льодовиком.

Раніше Фокус писав про те, що вчені спробували з'ясувати, хто насправді відкрив Антарктиду.