Один з океанів Землі втрачає здатність поглинати CO2: чому це відбувається

Кліматична криза перестала бути чимось, чим людство лякають у майбутньому — вона вже тут і впливає на абсолютно всі системи планети. Не секрет, що океани й ліси є головними "сховищами" вуглецю на планеті та тепер, як показує нове дослідження, деякі з них, схоже, виходять з ладу, пише PHYS.org.

Оскільки наша планета невблаганно нагрівається, здатність Північного Льодовитого океану поглинати вуглекислий газ з атмосфери, як показує нове дослідження, слабшає. Учені вважають, що причиною тому є танення вічної мерзлоти та посилення прибережної ерозії.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новій роботі вчені з Інституту метеорології Макса Планка в Гамбурзі моделювали, як арктичні райони, порушені ерозією вічної мерзлоти, виділяють більше вуглецю, ніж здатні поглинути. Дослідники також виявили, що вже до кінця століття цей ефект може сприяти збільшенню вмісту вуглекислого газу в атмосфері Землі.

Зазначимо, що вуглекислий газ є парниковим газом, що нагріває планету. Учені також зазначають, що цей ефект еквівалентний приблизно 10% усіх викидів автомобілів у Європі за 2021 рік. За словами провідного автора дослідження Девіда Нільсена, отримані ними з колегами результати є тривожними для всієї планети, адже океани є одними з найбільших поглиначів вуглекислого газу із земної атмосфери. При цьому вихід з ладу такої системи може значно посилити кліматичну кризу.

Нова робота вчених ґрунтується на попередніх дослідженнях, які показали, що ерозія прибережної вічної мерзлоти прискорюється і може збільшитися вдвічі, а то й утричі вже до кінця століття. Дослідники зазначають, що такі прогнози значною мірою пов'язані з тим, що вічна мерзлота, а по суті заморожений ґрунт, починає танути швидше в міру нагрівання планети. Ба більше, її період танення збільшується через антропогенну зміну клімату.

За словами Нільсена, спостереження показують, що ґрунт уздовж узбережжя Арктики більше не замерзає в літні місяці, внаслідок чого там відсутній лід, але є відкрита вода. Усі ці фактори, по суті, роблять прибережні райони вразливими для хвиль і штормів, що змивають ґрунт в океан. Результати команди показують, що до 2100 року ерозія може знизити здатність Північного Льодовитого океану поглинати вуглекислий газ на більш ніж 14 мільйонів тонн на рік.

Вічна мерзлота тисячоліттями зберігала в собі великі обсяги вуглецю Землі. Деякі оцінки показують, що в ній міститься у 2,5 раза більше вуглецю, ніж у глобальній земній атмосфері. У результаті багато дослідників стурбовані тим, що втрата вічної мерзлоти вивільнить величезну кількість вуглекислого газу, що радикально змінить клімат планети.

Попередні дослідження вже показали, що Арктика вже нагрівається в рази швидше, ніж решта світу — в середньому в 3-4 рази швидше. Нове моделювання вчені також виявило особливо гострі "гарячі точки" ерозії, де локальні впливи включають закислення океану і несприятливий вплив на прибережні екосистеми.

За словами доцента кафедри фізичної океанографії в Коледжі рибальства та океанології Університету Аляски Кей МакМонігал, яка не брала участі в дослідженні, нові результати є протверезними. Річ у тім, що вчені навіть не припускали, що втрата вічної мерзлоти може настільки критично вплинути на здатність океану поглинати вуглекислий газ.

Автори дослідження також зазначають, що їхня робота була зосереджена на одному регіоні, однак надалі його варто розширити, щоб побачити картину загалом.

Раніше Фокус писав про те, що вчені збираються скинути в океан тисячі літрів хімікатів: навіщо їм це.