Кити самі створюють і використовують вправні знаряддя для полювання: отримують у 7 разів більше їжі

Океан вкриває більшу частину поверхні планети і є домівкою для найбільших тварин на Землі. Вчені зосередилися на тому, щоб зрозуміти, яку тактику вони використовують для полювання: виявилося, що горбаті кити створюють і використовують вправні знаряддя для полювання, і тепер ми знаємо які, пише Science Alert.

Команда з Гавайського університету в Маноа використовувала камери, щоб подивитися на те, що відбувається в океані очима китів. Результати показують, що горбаті кити (Megaptera novaeangliae) не просто випускають випадкові бульбашки, а налаштовують їх і спрямовують таким чином, щоб зловити якомога більше їжі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами співавтора дослідження, морського біолога Ларса Бейдера, вони з колегами спостерігали за поодиноким полюванням горбатих китів на південному сході Аляски та виявили, що вони створюють складні сітки з бульбашок для лову криля — крихітних істот, схожих на креветок.

Спостереження показують, що кити випускають бульбашки у візерунках, які формують сітки з внутрішніми кільцями, а також активно контролюють такі деталі як:

• кількість кілець;
• розмір мережі;
• глибину сітки;
• відстань між пухирями.

Дослідники вважають, що цей метод дає змогу морським гігантам ловити в 7 разів більше здобичі за одне кормове занурення без додаткових витрат енергії. Ця дивовижна поведінка горбатих китів тепер ставить їх у низку рідкісних тварин, які виготовляють і використовують власні знаряддя для полювання.

Новий метод загону криля вразив учених своєю винахідливістю. Команда спостерігала як кити пірнали глибоко, плаваючи кільцем навколо косяка здобичі та випускаючи в міру руху бульбашки. Кільце, що підіймається, утворює щось схоже на циліндричну стіну навколо здобичі, що не дає їй розбігатися, коли кит, роззявивши рот, підпливає знизу.

Дослідники вважають, що ця стратегія полювання, ймовірно, є засвоєною поведінкою. Простими словами, зовсім не всі горбаті кити полюють таким чином, а тому вчені вважають, що різні групи розвинули різні стратегії. Крім того, вчені помітили, що кілька китів можуть полювати разом, використовуючи одну й ту саму стратегію.

Під час дослідження вчені оснастили китів камерами й датчиками, що дало їм змогу спостерігати за тваринами під товщею води. Крім того, команда використовувала безпілотники, щоб зняти поведінку китів з висоти пташиного польоту. Загалом вчені задокументували 83 бульбашкові мережі, створені окремими китами, що дало їм змогу вивчити форму і розмір бульбашок у мережі, а також відстань між ними. Далі вчені використовували ці дані для аналізу того, як вони впливають на швидкість споживання здобичі.

Датчики також дали змогу відстежити частоту дихання китів, кінематику випаду і поведінку під час пірнання. У результаті вчені змогли вивчити енергетичні витрати китів на створення бульбашкової сітки. Результати показують, що бульбашкові сітки збільшують кількість здобичі, яку кит може зловити та з'їсти, без додаткових витрат енергії.

У такий спосіб учені поставили горбатих китів на один п'єдестал із воронами, папугами, орангутангами та шимпанзе, які виготовляють і використовують власні знаряддя для полювання.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розкривають "акробатику" найбільших тварин на Землі.