У тибетському льодовику знайдено стародавню "скриньку Пандори": таїть у собі 1700 заморожених вірусів

В умовах кліматичної кризи вчені прагнуть дослідити якомога більше льодовиків, поки вони все ще залишаються недоторканими. На планеті, що закипає, температура якої постійно підвищується, ми дедалі частіше стаємо свідками загибелі величезної кількості льодовиків — їх настільки багато, що в Ісландії навіть вирішили відкрити перше у світі символічне кладовище льодовиків, пише Popular Science.

У новій експедиції вчені вирушили на висоту понад 6 000 метрів у Гімалаї, щоб зібрати величезні зразки місцевого льодовика. За словами палеокліматолога і гляціолога з Університету штату Огайо Лонні Томпсона, їм з колегами довелося використати ціле стадо яків, щоб доставити брили льоду до вантажівки-рефрижератора. Але, на думку команди, воно того варте — вчені отримали доступ до "шматочка давньої екологічної історії планети".

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами команди, їм вдалося виявити те, що раніше ніколи не було задокументовано. Наприклад, збережені геноми 1705 видів вірусів, вік яких становить щонайменше 41 000 років. З крижаного керна, взятого з льодовика Гулія на Тибетському плато, Томпсон з колегами виявили та каталогізували приблизно в 50 разів більше вірусної інформації, ніж вчені коли-небудь загалом отримували її від льодовиків.

Тепер автори дослідження вважають, що отримані ними результати є нічим іншим, як "вікном у кліматичне минуле Землі". Ба більше, вчені вважають, що нові дані дадуть нам змогу краще зрозуміти мікробне майбутнє планети, до якого ми рухаємося.

Часто, коли йдеться про вилучення стародавніх заморожених вірусів, це пов'язано з ризиком для людини. На щастя, не цього разу. Дослідники зазначають, що всі 1705 геномів, витягнутих із керна Гулії, належать вірусам прокаріотів. Простими словами, вони заражають бактерії та археї, але безпечні для людей, тварин і рослин.

Та все ж стародавні мікроби колись відігравали важливу роль у місцевому середовищі, а тому розуміння їхнього розмаїття та еволюції надзвичайно важливе для людства. За словами співавтора дослідження Метью Саллівана, віруси здатні формувати екологічний метаболізм екосистеми, а тому нам важливо його розуміти. Крім того, серед цих льодовикових архівів є віруси, які потенційно відігравали ключову екологічну роль у минулому до замерзання.

Команда вважає, що зібрані ними дані є основоположними для розуміння всього, що пов'язано з тим, як наша планета виглядала раніше. Збір цих 1700 геномів тепер дає вченим, які працюють з льодовиками в інших місцях, можливість розкрити історії, які знаходяться в цих інших "крижаних морозильниках".

Під час дослідження вчені витягли зі зразка всю ДНК, яку тільки змогли. Загалом вони досліджували 9 секцій крижаного керна завдовжки 310 метрів, кожна з яких представляла різний часовий горизонт і кліматичний період. Наймолодшому зразку, дослідженому вченими, 160 років, а найстарішому — 41 000.

Вчені вивчили ДНК і виявили, що вірусна спільнота планети варіювалася залежно від кліматичних умов, зафіксованих на певній глибині та в певний час у керні. Фактично вченим вдалося помітити чіткі зрушення у вірусах, які існували в більш холодному і теплішому кліматі.

Автори дослідження зазначають, що їхня робота, по суті, є найповнішою у своєму роді. Ще більш дивовижним видається те, що вся ця інформація була отримана вченими всього з одного керна льодовика. Кліматологи також сподіваються, що в майбутньому зможуть включити цю інформацію у свої оцінки та прогнози, що дасть змогу збільшити їхню точність.

Раніше Фокус писав про те, що зміна клімату торкнеться всіх: названо найкращі місця для переселення протягом 50 років.