Прикордонники та військовий експерт назвали сценарії загрози для столиці з півночі.
Українські прикордонники та Сили оборони готові до будь-яких сценаріїв на ділянках, які межують з Білоруссю - так в коментарі для ТСН.ua повідомив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко, коментуючи останні заяви і повідомлення, в тому числі і офіційні щодо ймовірного скупчення військ поблизу північного кордону України з боку Білорусі.
В той же час білоруські ЗМІ з посиланням на міноборони Білорусі днями повідомили, що на кордон з Україною було здійснено відправку військової техніки.
"Заява МЗС України – це застереження для білоруської сторони не йти на необдумані кроки. Державна прикордонна служба також неодноразово наголошувала на цьому для того, щоб суміжна країна відповідально поставилася до того, що може зробити під тиском Росії", - повідомив ТСН.ua Андрій Демченко.
Та продовжив: "Ми розуміємо, що країна-терористка була б рада, якби Білорусь більш масштабно долучилася до війни, яку Росія розв’язала проти нашої країни. Україна не становить загрози Білорусі, але ми вимушені оборонятися, в тому числі і на цьому напрямку. Цей напрямок для нас є загрозливим, бо фактично Білорусь продовжує підтримувати країну-терористку. Свого часу Білорусь відкрила свій кордон для російських військ. Під час повномасштабної війни Білорусь продовжує створювати інформаційні впливи щодо цього напрямку. І в тому числі намагається постійно перекинути відповідальність на Україну".
Ситуація станом на зараз
На це питання Андрій Демченко відповів нам так: "Але станом на зараз ситуація по кордону повністю контрольована всіма складовими Сил оборони нашої держави. Безпосередньо по лінії кордону ми не відмічали якихось нестандартних ситуацій або ж провокацій, які б могли становити загрозу нашій країні. Також поряд з кордоном, у безпосередній близькості переміщення особового складу чи військової техніки не фіксується. Звісно, за тим, що відбувається глибше на території Білорусі – це відстежують підрозділи розвідки і Міністерства оборони, і Держприкордонслужби. Для того, щоб розуміти те, наскільки ситуація може змінюватись, наскільки вона може бути загрозливою на тому чи на іншому напрямку. Для того, щоб ми вчасно могли посилити відповідний напрямок. Ми маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій".
До цього він додає: "Чи долучиться Білорусь до війни більш масштабно під впливом Росії, чи не долучиться – це все, звісно, покаже час. Але, зважаючи на те, що цей напрямок залишається для нас загрозливим, маємо бути готові до будь-яких дій з того боку".
Своєю чергою, наші джерела в Силах оборони про захищеність кордону розповіли наступне: "До повномасштабного вторгнення кордон з Білоруссю облаштовувася більш інженерно. Для недопущення спроб порушення кордону. Зараз він укріплюється більш масштабно і в інженерному відношенні безпосередньо по лінії кордону, а також в інженерно-фортифікаційному відношенні укріплюється максимально прикордоння. І максимально близько до кордону, і вглиб території нашої країни для того, щоб наші захисники, які знаходяться на цьому напрямку, мали укриття від обстрілів, якщо такі відбуватимуться і щоб мали можливість в першу чергу вести повноцінні бойові дії, аби відбити будь-яке вторгнення".
Обстріли можливі, наступ – під питанням
Колишній речник Генштаба ЗСУ, військовий експерт Владислав Селезньов про сценарії розвитку подій на білорусько-українському кордоні каже наступне: "Я думаю, що є кілька факторів, які впливають на подальшу ситуацію на білорусько-українському кордоні. Фактор перший: ресурси. Там зосереджено десь до 1,5 тис. осіб. Про це йшлося і в дописах білоруського моніторингового проєкту, і, здається, наша розвідка про це повідомляла. 1,5-2 тис. осіб – це точно не про проведення масштабних наступальних заходів. Ймовірні певні дії ДРГ, можливий провокуючий вогонь мінометами та артилерійськими снарядами. Варіанти із задіяння повітряного простору Білорусі для здійснення ракетних та дронових атак – не виключаю. Для наступальної кампанії ресурсів мало".
Та продовжує: "До того ж від початку повномасштабної війни українські сили оборони зробили чимало заходів на нашому прикордонні на Волині, Рівненщині, Житомирщині, в Київській області. Зроблено чимало, щоб створити максимально розгалужену та потужну інженерно-фортифікаційну мережу оборонних споруд".
Якщо наступ все ж таки буде
На це питання Владислав Селезньов відповідає так: "Фактор наявності Сил оборони існує. Під прикриттям інженерних фортифікацій у ворога немає жодних шансів. Навіть за умов активного застосування авіації та артилерії. Фактор другий – політичний. Звісно, що на Лукашенка давить Путін, тому що останньому важливо відкрити ще один фронт. Державний кордон між Білоруссю та Україною – це понад 1 тис. км. Звісно, для Путіна було б набагато легше вести бойові дії на інших ділянках фронту, якщо б українські Сили оборони були б змушені рефлексувати на певні загрози на кордоні".
Але за словами Селезньова є одне важливе але.
"Лукашенку не треба акт прямої агресії – це кризова ситуація не лише для білоруської армії, але і для нього особисто. Площа Білорусі кратно менша ніж Росії, об’єктів, які є ключовими при формуванні білоруського бюджету, є чимало і всі вони знаходяться в зоні ураження українських ракет та дронів. У разі прямої агресії білоруської армії в бік України я впевнений, що будуть гарантовано знищені об’єкти важкої промисловості, паливно-енергетичного комплексу. До Лукашенка, думаю, ця інформація доведена і він, як абсолютно раціональний і прагматичний лідер буде в першу чергу орієнтуватись на такі ризики".
Раніше повідомлялось про те, як Кремль використовує Лукашенка та білоруську армію.