"Ля Палісіада": про що фільм, який представить Україну на "Оскарі"

Український оскарівський комітет назвав стрічку, яка представить нашу державу на кінопремії "Оскар". За номінацію "Найкращий міжнародний повнометражний фільм" позмагається кримінальна драма Філіпа Сотниченка "Ля Палісіада".

OBOZ.UA розповідає, про що йдеться у цій картині. І чому вона точно вартує вашого перегляду.

Для Сотниченка "Ля Палісіада" стала дебютом у повнометражному кіно. До того він відзняв кілька успішних короткометражок. Сценарій до картини він написав з допомогою Аліни Панасенко. До касту увійшли Андрій Журба, Новруз Пашаєв (Хікмет), Валерія Олейникова, Олександр Пархоменко, Олена Медведєва-Мамчур, Данило Бондарев, Олександр Малєєв, Василь Маняк, Сана Шахмурадова-Танська, Ярема Малащук.

Дія стрічки відбувається у 1996 році – за кілька місяців до запровадження в Україні мораторію на смертну кару. В Ужгороді вбивають міліціонера у званні полковника. Знайти вбивцю беруться друзі загиблого – судовий психіатр та міліцейський детектив. Вони поспішають, адже хочуть встигнути засудити убивцю до найвищої міри покарання. Підозрюваний, на якого вони поспішно вказують, чомусь не заперечує своєї причетності до злочину.

Вперше картину представили публіці на Роттердамському кінофестивалі у грудні 2023 року, де вона здобула нагороду ФІПРЕССІ. З тих пір "Ля Палісіада" встигла заробити чимало нагород – стала найкращим фільмом Туринського та Вільнюського кінофестивалів, Сотниченко здобув звання найкращого режисера на Міжнародному кінофестивалі в Сараєво "Серце Сараєва", українська національна премія кінокритиків "Кіноколо" назвала його роботу найкращим повнометражним ігровим фільмом року. Також стрічка стала фільмом року за версією української премії "Чорний лотос" і була заявлена у 14 номінаціях премії "Золота дзиґа".

В українському прокаті "Ля Палісіада" перебувала з 11 січня 2024 року і зібрала 1,5 млн грн при бюджеті в 14 млн грн. Однак попри слабку увагу з боку публіки, критики були дуже прихильними до роботи Сотніченка. Зокрема хвалили картину за точну передачі атмосфери дев’яностих, проте без притаманної подібним стрічкам чорнухи. А також без романтизації того складного періоду.

Сотниченко змальовує персонажів, яким від радянської доби залишилась звичка закривати справи "для галочки", не докопуючись до істини. При цьому він показує своїх героїв нормальними людьми зі своїми хорошими та поганими рисами.

"Я хотів поговорити не про 90-ті, а про сучасність, в якій ми опинилися", – так описав свій творчий задум режисер. У картині він шукає витоки сучасності в епосі, коли Україна та українці пройшли через злам епох.

Попри детективний жанр, фільм не страждає від жанрових кліше. Сотниченка хвалили за вигадливу строкату структуру його роботи і відсутність моралізаторства чи занурення у ностальгію.

Раніше OBOZ.UA розповідав про 5 фільмів Олександра Довженка, які має побачити кожен українець.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.