На поверхні найбільшого супутника Плутона виявлено несподівані хімічні речовини

За допомогою космічного телескопа Вебб астрономи виявили вуглекислий газ і перекис водню на крижаній поверхні найбільшого супутника Плутона під назвою Харон. Ці хімічні сполуки можуть розповісти вченим про те, як виник цей супутник, а також інші крижані тіла на краю Сонячної системи. Дослідження опубліковано в журналі Nature Communications, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Астрономи отримали більше даних про склад крижаної поверхні найбільшого з п'яти супутників карликової планети Плутон. Хоча вперше Харон був виявлений 1978 року, тільки 2015 року його зміг ретельно вивчити комічний апарат NASA "Нові горизонти" з близької відстані. Тоді на поверхні Харона було виявлено водяний лід, аміак і деякі органічні сполуки. Але вуглекислий газ і перекис водню астрономи там не знайшли. Тепер завдяки космічному телескопу Вебб вчені виявили ці хімічні сполуки на поверхні Харона, що стало справжнім сюрпризом.

Карликова планета Плутон розташована за Нептуном і ще 20 років тому цей світ вважався дев'ятою планетою Сонячної системи. Але 2006 року Плутон, який розташований на відстані 5,7 млрд км від Сонця, втратив статус планети. Цей крижаний світ вкритий льодовиками, кратерами та горами, де середня температура становить мінус 232 градуси Цельсія.

Найбільшим із п'яти супутників Плутона є Харон. Його діаметр становить 1207 км, що в 2 рази менше діаметра Плутона. При цьому маса Харона становить приблизно одну восьму маси Плутона. На супутнику також, як і на його батьківському тілі, дуже холодно, а хімічний склад Харона відрізняється від складу Плутона та інших об'єктів за межами Нептуна.

Плутон і його супутники все ще зберігають багато таємниць, але нове відкриття проливає світло на походження Харона, кажуть учені. Виявлення вуглекислого газу і перекису водню може дати цінну інформацію про те, як різні процеси взаємодіють на об'єктах за межами Нептуна.

Вуглекислий газ завжди є ключовою хімічною сполукою для розуміння історії астрономічного об'єкта. Автори дослідження вважають, що вуглекислий газ на Хароні вийшов із надр супутника й опинився на поверхні внаслідок ударів астероїдів, які створили велику мережу кратерів.

За словами вчених, передбачалося, що вуглекислий газ має бути на Хароні, адже він був ключовим компонентом тієї частини протопланетного диска (з нього утворилися 4,5 млрд років тому всі об'єкти Сонячної системи), де сформувався Плутон. Коли минулі дослідження не показали наявності вуглекислого газу, астрономи були спантеличені, але тепер все стало на свої місця. Але вчені не очікували виявити на Хароні перекис водню. Можливо, ця сполука на поверхні Харона виникла під впливом на крижану поверхню сонячного і космічного випромінювання.

Досі астрономи точно не знають, як виник Харон. Одна з теорій припускає, що супутник з'явився так само, як і Місяць. Тобто приблизно 4,5 млрд років тому в молодий Плутон врізався великий кам'янистий об'єкт. У результаті частина карликової планети відкололася і з цих уламків утворився Харон. Інша теорія свідчить, що Плутон і Харон були двома об'єктами, які зіткнулися, а потім розлетілися, але залишилися кружляти на орбіті один навколо одного. Тому систему Плутон-Харон ще називають подвійною планетною системою. Річ у тім, що Харон і Плутон обертаються навколо однієї точки, хоча водночас Харон обертається і навколо Плутона.

Автори дослідження продовжать вивчати Харон за допомогою телескопа Вебб, щоб знайти розгадку таємниць найбільшого супутника Плутона.

Як уже писав Фокус, до Землі летить комета, видима неозброєним оком, яку востаннє спостерігали 80 000 років тому. У жовтні можна буде побачити неозброєним оком комету, яку могли спостерігати люди лише в кам'яному столітті.

Також Фокус писав про те, що вчені дійшли висновку, що темна матерія може вступати в рідкісну взаємодію зі звичайною матерією не тільки за допомогою гравітації. Передбачається, що існує нова сила природи.