Чи варто знищувати "вишки Бойка": експерт розповів про ситуацію у сірій зоні Чорного моря
Чи варто знищувати "вишки Бойка": експерт розповів про ситуацію у сірій зоні Чорного моря

Чи варто знищувати "вишки Бойка": експерт розповів про ситуацію у сірій зоні Чорного моря

"Вишки Бойка" з одного боку становлять небезпеку для кораблів у Чорному морі, а з іншого є важливим економічним об'єктом, який можна буде відновити після закінчення війни.

Чорноморські бурові платформи, відомі як "вишки Бойка", зараз не контролюються повною мірою ані Силами оборони України, ані російськими окупаційними військами. Проте знищувати їх недоцільно.

Таку думку висловив капітан 1-го рангу запасу, колишній заступник начштабу ВМС ЗСУ Андрій Риженко в ефірі телемарафону "Єдині новини".

За словами Риженка, ці об’єкти після війни матимуть економічну цінність для України, тому цілеспрямовано знищувати їх, скоріш за все, не будуть.

"Спочатку, після того, як Росія захопила Кримський півострів, ці платформи використовувались за прямим призначенням [для видобутку газу – ред.]. Тому що прямого газогону у Крим з РФ не було, а той газ, який постачався з України, був перекритий. І, до речі, вони досить багато качали газу з цих платформ – близько 3 млрд кубічних метрів на рік. Це приблизно стільки, скільки витрачає за рік вся Молдова", — зазначив Риженко.

Але після того, як загарбники побудували газогін, видобуток газу поступово припинили та перетворили платформи на військові об'єкти. Зокрема, встановили засоби стеження за акваторією – радіолокаційні станції типу "Нева", які можуть виявляти морські цілі на дистанції до 20 км та підводні стаціонарні системи контролю морського дна.

Риженко зауважив, що саме ці дані стеження за кілька років після анексії півострова допомогли ворогу заблокувати судноплавство в Чорному морі за тиждень до початку повномасштабного вторгнення до України.

"Крім того, на вишках постійно перебували російські спецпризначенці. Були випадки, коли ще до початку широкомасштабної агресії вони відкривали вогонь з кулеметів по наших літаках, які здійснювали там польоти", – зазначив експерт.

Після початку вторгнення у лютому 2022 року загарбники забрали з вишок особовий склад, але апаратура продовжила працювати в автономному режимі.

Риженко додав, що існує додаткова небезпека з боку "вишок Бойка" – ворог потенційно може їх використовувати для посадки гелікоптерів для проведення операцій висадки десанту на узбережжі в межах Одещини та Миколаївщини.

"Для того, щоб супротивник не міг все це здійснити, проводяться відповідні рейди з метою встановлення контролю над цими вишками. Але хочу сказати, що безпосереднього контролю немає. Військових ми там також не залишаємо, тому що противник може використати авіацію, завдати по них ракетні удари", – пояснив Риженко.

Це означає, що зараз північно-західна частина Чорного моря є "сірою зоною", а встановити там повний контроль Силам оборони не дозволяє близькість окупованого Криму, звідки противник здійснює "певні військові заходи".

На думку Риженка, знищення "вишок Бойка" з одного боку позбавить ворога можливості їх використовувати, а з іншого – не є розумним, адже це власність нашої держави.

"Треба дивитись на перспективу. У майбутньому вишки  можна відремонтувати та використовувати для морської економіки України. Запасів газу у нас на родовищі в Чорному морі вистачить для нашої країни як мінімум на 100 років", – наголосив колишній заступник начштабу ВМС ЗСУ Андрій Риженко.

Нагадаємо, У ГУР Міноборони України відзначили боягузливість російських окупантів, які покинули так звані “вишки Бойка” під час спецоперації українських розвідників та втекли від вогневого контакту на мисі Тарханкут у Криму.

Джерело матеріала
loader
loader