Дмитрівська поминальна субота 2024 року: коли нова дата, як поминати родичів та чого чекати незасватаним дівчатам

У християнській традиціїї є особливі дні — поминальні суботи — коли віряни йдуть на кладовище чи до церкви, де поминають покійних членів родини. Після переходу на новоюліанський календар в Україні дати релігійних свят та поминальних субот змінилися.

Однією з таких субот є Дмитрівська субота, яка передує вшануванню пам'яті Дмитра Солунського. Vgorode дізнавався, коли буде Дмитрівська поминальна субота 2024 року.

Дата за новим календарем

За новоюліанським календарем, на який ПЦУ та УГКЦ перейшли 1 вересня 2023 року, свято великомученика Дмитрія Солунського припадає на 26 жовтня. Найближча субота перед цим свято — 19 жовтня. Отже, саме цього дня віряни будуть поминати покійників. 

Що означає Дмитрівська поминальна субота

В церковному календарі протягом року ми маємо не одну поминальну суботу, але саме Дмитрівська серед слов'ян має особливе значення. Хоча це свято дуже поширене серед християн, прийшло воно до нас ще від язичницьких часів. Саме восени наші предки, які жили на території сучасної України, згадували про своїх покійних родичів.

Дмитрівська субота сформувалася з поєднання християнських та язичницьких традицій. Віряни цього дня обов'язково йдуть на цвинтар, прибирають біля могил родичів. Також відвідують храм, де ставлять свічки за упокій. Додатково можна замовити панахиду.

Що можна нести до церкви в Дмитрівську суботу

Дмитрівську поминальну суботу за можливості сходіть до храму. На панахиду прийнято нести продукти: цукор, хліб, олія, крупи. Неодмінно передайте записку з іменами тих родичів, які померли. Священик буде молитися за їхній упокій.

Дуже важливо завчасно замовити панахиду. Роблять це, зазвичай, з вечора або перед початком богослужіння. Тоді священик під час літургії згадає імена тих, хто зазначений в записках.

В якості пожертви на храм прийнято приносити пісні продукти - хліб, солодощі, фрукти, овочі. А от м'ясні вироби або алкоголь (крім кагору) жертвувати не варто.

Як краще поминати родичів у Дмитрівську суботу

У цей день до церкви несли три хлібини та їжу, яка до смаку покійникам. За народним повір'ям, перший хліб призначався для давно померлих предків, другий - дідам і бабам найближчого роду, а третій - тим, хто помер насильницькою смертю на війні, у воді чи вогні. В цей день у церквах і зараз служать заупокійну і моляться за душі померлих.

У Дмитрівську поминальну суботу вечеря була особливою. Згадувати померлих починали вже з п'ятниці і для цього обов'язково купували нову білу скатертину, якою застеляли поминальний стіл. Господині готували традиційні поминальні страви - кутю, узвар, млинці, пироги, а також улюблені страви покійних родичів.

За поминальною трапезою кожен член сім'ї відкладав по одній ложці від кожного блюда в окрему тарілку, а потім це все залишали на ніч для померлих. Це робилося для того, щоб душі могли прийти додому і насититися їжею разом з усією родиною. Поруч з тарілками ставили миску з водою і рушник, щоб вони змогли вмитися після трапези. У Дмитрівську суботу обов'язково допомагали бідним і голодним - давали багато милостині, годували пирогами і просили їх молитися за душі померлих.

Люди вірили: якщо в цей час ходить багато убогих старців - це хороший знак. Начебто Бог посилає небіжчиків в образі старців на землю, щоб вони подивилися, як живуть і що роблять їхні нащадки. Їх неодмінно звали на обрядову поминальну трапезу: "Іди, діду, до обіду!"

Народні прикмети, пов’язані із Дмитрівською суботою

За народним віруванням, святий Дмитро приносить зиму. Також вважалося, що він ключем "замикає землю" і дає господарювати зимі, завершуючи, таким чином, хліборобський рік. Він тримає у себе ключі, поки не приїде за ними святий Юрій і землю не відкриє.

Також цим днем завершується весільний сезон. Якщо якась дівчина на виданні залишилася не засватаною, то в старовину рік для неї вважався втраченим.