Під островом Пасхи в мантії Землі ховається аномалія: вимірювання геологів не сходяться

Вулкани під Рапануї або ж островом Пасхи ставлять під сумнів теорію про те, як тектонічні плити рухаються під поверхнею планети, пише IFLScience.

Загальноприйнята теорія свідчить, що тектонічні плити лежать на схожому на густий сироп шарі в'язкої породи, який називається мантією. Вона рухається разом із плитами, нагадуючи конвеєрну стрічку. Така теорія зародилася 1912 року, а її автором став Альфред Вегенер. Теорія була спірною, але стала загальноприйнятою в другій половині 20-го століття.

Але один із таких спірних моментів, можливо, було підтверджено на острові Пасхи, який розташований 3600 км від узбережжя Чилі. Сам острів з'явився в результаті вулканічних вивержень мільйони років тому.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Усе почалося з того, що група кубинських і колумбійських геологів вирішила датувати, коли сталося те саме виверження, яке зрештою і створило острів. Вчені шукали у відкладеннях острова циркон, що дає змогу точно дізнатися, коли застигла магма.

Група очікувала знайти циркони, що утворилися близько 2,5 млн років тому, у цей час мали утворитися найбільш ранні лавові відкладення на острові. Але вчені були здивовані, коли відшукали мінерали, вік яких був у межах 165 млн років.

Хімічний аналіз знайденого циркону показав, що стародавня магма мала такий самий склад, як і та, що вивергається із сучасних вулканів острова. Але ці вулкани не могли бути активними 165 років тому, плита під ними недостатньо стара.

Ймовірно, стародавні мінерали походять із джерела вулканізму в самій мантії Землі, яка була активна ще до того, як утворилися вулкани на поверхні.

Але і в цьому випадку виникає проблема. Вчені вважають, що острів Пасхи з'явився завдяки мантійному плюму, який являє собою гігантський стовп розплавленої породи. Це дозволяє матеріалу з глибин мантії Землі переміщатися на її поверхню. Тривалий час вважалося, що ці мантійні плюми залишаються на одному й тому самому місці, тоді як плити Землі рухаються по них і утворюють нові вулкани. Це відбувається щоразу, коли плита зміщується.

Результати дослідження показали, що мантійний плюм острова Пасхи перебуває внизу вже близько 165 млн років. Тож стародавній циркон міг бути залишком більш ранніх магм, яких винесло на поверхню разом із молодшими зразками внаслідок виверження вулкана.

Автори дослідження зазначають, що теорія конвеєрної стрічки не узгоджується з тим, що мантійні плюми насправді залишаються нерухомими сотні мільйонів років.

Вчені припускають, що мантія Землі все ж таки рухається, але набагато повільніше за плити, які розташовуються над нею.

Нагадаємо, в мантії Землі з часів динозаврів ховається стародавнє морське дно. Геологи виявили стародавнє морське дно, загублене глибоко в надрах планети, і вважають, що воно може пролити світло на минуле Землі.