Про це він розповів на каналі «PolitБюро».
Як зазначає експерт, повномасштабна війна виявила в українців як найкращі, так і найгірші якості. Зокрема, розповідає він, найсильніша наша якість – це високий рівень солідарності, це готовність у складних ситуаціях взаємодіяти разом, готовність піти назустріч, це зростання волонтерського руху, це допомога людей, і багато хто допомагав навіть із невеликих доходів, це готовність відреагувати.
«Але чого немає у нас, де у нас величезний дефіцит? У національній консолідації. Консолідація – це не про солідарність. Консолідація – це проактивна взаємодія, коли всі сприймають свою справу, державну справу, ну, і ми зараз говоримо ще про загрозу, про війну, як спільне. І не треба плутати ставлення людей до війни, до ворога із проблемою консолідації», - стверджує Андрій Єрмолаєв.
За його словами, це стосується зокрема ВПО, тому що людям сказали, що треба переїхати в іншу область, показали, де вони будуть працювати, спати, їсти, і на цьому все. А ці люди, нагадує філософ, мають свою малу батьківщину, де не лише їхній дім, спогади, життя, робота, а й, наприклад, рідні могили, тобто це дуже особиста історія. І ці люди, додає він, хочуть, щоб влада відповіла на запитання: коли можна буде повертатися, які перспективи закінчення війни, що буде у разі заморозки тощо…
«І це говорить про те, що нинішня державна політика у сфері соціальної консолідації зводиться, по суті, до політики нового кріпацтва. Я використовую цей термін часто, і використовую ще «громадянське кріпацтво». Коли громадянина сприймають просто як бойову одиницю хоч на фронті, хоч у тилу, що легко переміщається, головне, щоб вона зберігала лояльність до держави та функціонувала. І все інше просто викидається», – пояснює Андрій Єрмолаєв.
Також Politeka писала про те, що Мусієнко прокоментував ситуацію у Селидовому: ризик оточення та шалені втрати.