Безглуздо і шкідливо: чи потрібно примушувати українців віддавати дохід на військові облігації
Безглуздо і шкідливо: чи потрібно примушувати українців віддавати дохід на військові облігації

Безглуздо і шкідливо: чи потрібно примушувати українців віддавати дохід на військові облігації

Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев висловив пропозицію посилити фінансування оборони через запровадження обов’язкової купівлі громадянами військових облігацій. Фокус звернувся до експертів, щоб з’ясувати, чи потрібна така новація в Україні та чим може допомогти або ж нашкодити.

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловився за запровадження обов’язкової купівлі українцями військових облігацій (ОВДП). Він навів приклад Ізраїлю, де в 70-х роках минулого століття для фінансування зростаючих безпекових витрат була запроваджена довгострокова обов’язкова військова позика (defense loan).

"Чи може подібна обов’язкова накопичувальна схема запроваджена в Україні (виключно на військовий час і виключно на фінансування сил безпеки і оборони) – питання глибокої політичної, суспільної і професійної дискусії. Так, у нас вже є військовий збір (до речі подібний військовий збір, war levy, був і в Ізраілі). Утім звісно – це різні інструменти фінансування військових зусиль, спільного в яких це хіба що обов’язкова участь у сплаті податку або придбанні облігацій. Поборникам ліберальних ідей відповім одразу, що не вважаю такі пропозиції адекватними для мирного часу. Утім війна продовжується, і скільки вона триватиме, ніхто не знає. Незалежно від результатів виборів у США, зовнішньої підтримки, мусимо нарощувати додаткові внутрішні джерела фінансування військових зусиль", — заявив Данило Гетманцев.

Обов’язкова купівля ОВДП: чому у владі зараз заговорили про це

Отже, на думку народного депутата Данила Гетманцева, досвід деяких країн, які проходили через великі війни, свідчить, що лише ринкових стимулів для мобілізації внутрішніх заощаджень на потреби сил безпеки і оборони може бути недостатньо. Саме тому можливим кроком, розмірковує він, може стати обов’язкова військова позика за прикладом досвіду Ізраїлю.

Результати виборів у США могли мотивувати владу почати шукати додаткові джерела для фінансування оборони
Фото: Слово и Дело

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин каже, що подібний крок можливий з огляду на економіку військового часу, але також, на його думку, подібні ідеї можуть мати зв'язок із результатами виборів у США.

Важливо "Китайський розворот" Трампа. Як США завершать війну в Україні без урахування інтересів Росії

"Це все дії економіки військового часу, які, схоже, були вже опціонально на столі, й зараз, коли зрозуміла перемога Трампа, є момент для обговорення таких кроків. Трамп пообіцяв, що більше грошей Україні не дасть. Отже, можна опиратися лише на раніше досягнуті домовленості з партнерами, але й по ним можливі варіанти. Тож, опиратися лише на себе. Захід спочатку поставив Україну в умови ринкової економіки, повністю обмеживши використання західних коштів на фінансування оборони та армії. За домовленістю з МВФ були обмежені можливості емісійної політики. Отже ми повинні були весь цей час мати ринкову економіку й податкові надходження для фінансування армії. Коштів не вистачає, є ризики, тож зараз і з'являються такі пропозиції", — зауважив експерт у розмові з Фокусом.

Шкідлива ідея: як експерти оцінюють вплив запровадження обов’язкової купівлі облігацій на економіку та суспільство

Загалом опитані виданням економічні експерти схильні вважати пропозицію запровадження обов’язкової купівлі облігацій скоріше шкідливою, ніж корисною. Так, на думку Івана Світека, голови правління Unex Bank, суто технічно реалізувати механізм примусової купівлі ОВДП можна, але шкоди від гіпотетичної реалізації цієї ідеї буде набагато більше, ніж користі.

"Примусове" інвестування в ОВДП точно буде сприйняте негативно значною частиною українців, кажуть експерти

"Якщо говорити про користь, то з урахуванням середньої зарплати в Україні і того факту, що номінальна вартість ОВДП становить 1000 грн, обов'язкова купівля держоблігацій на 7% від оподатковуваного доходу приноситиме в кращому випадку близько 15 млрд грн на місяць. Для порівняння, у жовтні Мінфін на регулярних ОВДП-аукціонах залучав щотижня 20-25 млрд грн. Водночас, таке "примусове" інвестування точно буде сприйняте негативно значною частиною українців, особливо тих з них, для яких ця 1000 гривень є вагомою частиною місячного бюджету. А значить, стане більше мотивів вивести доходи в тінь", — розмірковує експерт. І додає: такий спосіб залучення додаткових коштів до бюджету суперечить принципу соціальної справедливості. "Оскільки під вимоги гіпотетичного механізму знову підпадуть лише чесні платники податків. В результаті, гадаю, реалізація ідея створить набагато більше проблем, ніж принесе грошей до бюджету", — каже Іван Світек.

Примусовий підхід до купівлі облігацій не спрацює, кажуть опитані Фокусом експерти
Фото: Getty Images

На думку ж економіста ЦЕС Максима Самойлюка, в українських реаліях ХХІ століття така ідея пана Гетманцева, якщо її реалізувати, буде шкідливою та спричинить у суспільстві відразу до облігацій. "Українців дратує "добровільно-примусовий" підхід, а суто "примусовий" взагалі викличе тільки негативну реакцію. Українці, дійсно, купують мало облігацій. Переважну більшість випущених ОВДП купували банки, а не бізнес чи прості громадяни. Тому простір для більшого залучення українців до ОВДП однозначно є. Альтернативою (примусовій купівлі облігацій, — Фокус) тут є більше залучення добровільної купівлі ОВДП. По суті, те місце, яке у війнах минулого займали військові облігації, в сучасній Україні зайняли донати волонтерам. Я переконаний, що навіть ті українці, які мають свій дохід повністю у тіні, все одно донатять. Вони також могли б купувати облігації. Але для цього потрібна довіра до держави, до облігацій, і відповідна робота з боку уряду для підвищення цієї довіри і бажання купувати військові облігації", — зазначає експерт у коментарі Фокусу.

Важливо Гетманцев пропонує запровадити обов'язкову купівлю українцями військових облігацій: подробиці

Цікаво, що, відповідно до даних річної декларації про доходи Данила Гетманцева за 2023 рік, опублікованої НАЗК, у самого народного депутата, який запропонував обов’язкову купівлю ОВДП, немає цінних паперів. Тобто голова фінансового комітету ВРУ не інвестував у ОВДП (принаймні, у минулому році).

Те місце, яке у війнах минулого займали військові облігації, в сучасній Україні зайняли донати волонтерам, кажуть експерти.

У запровадженні обов’язкової купівлі облігацій є певні економічні ризики, каже Віталій Шапран, екс-член Ради НБУ. Він пояснив: насичення ринку примусовими ОВДП означає, що якась частина населення, що "купить" під примусом, захочуть їх позбутись. Щоб це зробити, цим продавцям доведеться поступитись в ціні, тож, на вторинному ринку зросте дохідність ОВДП, а це означає, що нові випуски ОВДП потрібно буде Міністерству фінансів робити під більший відсоток. "Як наслідок цього "рішення", просто зросте вартість обслуговування державного боргу, що неприйнятно", — попереджає економіст. Він додає: Україна – країна з ринковою економікою, і такий примус важко назвати ринковим. "Керманичі повинні власним прикладом доводити вигідність операцій. З декларації пана Гетманцева не видно, що він або члени його родини є покупцями ОВДП. Навпаки, я бачу багато валютних депозитів та валютної готівки. Тому дивно чути від нього подібні заяви", — зауважив Віталій Шапран.

Примусова купівля облігація призведе до тінізації доходів, вважають опитані виданням економічні експерти
Фото: Unplash

Загалом, кажуть експерти, населення України і без додаткових заходів вкладає кошти в ОВДП. "Розміщені в банках депозити українців, залишки коштів на поточних рахунках є джерелом коштів для купівлі банками ОВДП. А саме банки є найбільшими покупцями держпаперів. З початку повномасштабної війни їхній портфель ОВДП збільшився на 312 млрд грн. Високими темпами збільшується портфель держоблігацій приватних клієнтів. З лютого 2024 року він зріс на 47 млрд грн, тобто майже в 3 рази. Простіше кажучи, українці й так інвестують в ОВДП. Цей процес можна стимулювати, використовуючи мотивуючі, але не примусові заходи", — резюмував Іван Світек.

Теги за темою
Економіка податки
Джерело матеріала
loader
loader