Аномалія на Урані спотворила дані зонда "Вояджер-2": планета не така, як здається

У 1986 році вперше й востаннє Уран із близької відстані вивчав зонд NASA "Вояджер-2". Більшу частину інформації про сьому планету від Сонця було отримано завдяки даним космічного апарату. Автори дослідження, опублікованого Nature Astronomy, вважають, що 38 років тому візит "Вояджера-2" до Урану збігся з унікальним космічним явищем, що спотворило уявлення про цю планету. Тому розуміння Урану майже 40 років було хибним, стверджують учені, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Уран — це планета, яка сповнена загадок, над якими ламають голови астрономи. Коли космічний апарат "Вояджер-2" пролетів на відстані приблизно 80 000 км від Урана, то він помітив, що ця планета сильно відрізняється від інших планет у зовнішній частині Сонячної системи. Зокрема, прилади показали, що в магнітному полі Урана, також відомому як магнітосфера, немає плазми, яку можна побачити навколо інших планет. Також дані засвідчили, що радіаційні пояси Урану, тобто частини магнітного поля планети, які вловлюють високоенергетичні сонячні частинки, були надто сильними, ніж мали б бути.

Тепер учені з'ясували, що проліт "Вояджера-2" повз Уран збігся з унікальним космічним явищем, що вплинуло на отримані дані і що насправді, магнітне поле планети та її радіаційні пояси не такі дивні, як здається. Вчені дійшли висновку, що інтенсивна активність Сонця призвела до того, що магнітосфера Урану здалася незвичною, а це значить, що майже 40 років уявлення про цю планету було не зовсім правильним.

Вчені вважають, що дуже сильна активність Сонця призвела до стиснення магнітосфери Урану приблизно в 5 разів і це створило унікальні умови в оточенні планети, що вплинуло на результат дослідження зонда "Вояджер-2".

За словами вчених, якби апарат NASA прилетів хоча б на тиждень раніше до Урану, то він би побачив зовсім іншу картину. Дослідження показало, що сонячний вітер, потік плазми, що вилітає із Сонця і складається із заряджених частинок, протягом короткого часу чинив сильний тиск на магнітосферу Урана. Цей тиск був приблизно у 20 разів сильнішим, ніж зазвичай.

Це пояснює практичну повну відсутність плазми в магнітосфері Урану, адже вона сильно зменшувалася, а також аномальну силу радіаційних поясів, які були б заповнені енергійними електронами, що прибули з Сонця.

Вчені вважають, що швидкість сонячного вітру через підвищену активність Сонця різко зросла і таке відбувається дуже рідко. Якби не ця подія, то магнітосфера Урана була б такою самою, як і в Юпітера, Сатурна і Нептуна. Автори дослідження кажуть, що зонд "Вояджер-2" просто збирав дані у невдалий час.

Вчені ще багато чого не знають про дивну планету Уран, а тому вимагають від космічних агентств світу відправити нову місію до цієї планети. Вона може, зокрема, підтвердити висновки авторів описаного вище дослідження.

Відомо, що NASA планує на початку 2030-х років відправити космічний апарат для вивчення Урану, але чи станеться це поки що не відомо.

Як уже писав Фокус, астрофізики з'ясували природу дивних планет, що блукають космосом. У туманності Оріона були виявлені незвичайні подвійні об'єкти, які схожі на планети, але виявилося, що вони були створені, як зірки.

Також Фокус писав про те, що вчені виявили в сусідній великій галактиці унікальне явище, коли зірка замість того, щоб вибухнути надновою, перетворилася на чорну діру без вибуху.