Що буде після інавгурації Трампа: чи змусять Україну до поступок і невигідних переговорів з Путіним

У вівторок, 26 листопада, Джо Байден оголосив, що Ізраїль і ліванське проксі Ірану Хезболла досягли угоди про припинення вогню. Тепер багато хто сподівається, що це також допоможе нарешті досягти угоди про припинення вогню в Газі.

Угоду про припинення вогню між Ізраїлем і Хезболлою, якої вдалося досягти спільними зусиллями США та Франції, можна сміливо назвати подарунком Дональду Трампу. Як і дозвіл Адміністрації Байдена на використання Україною західної далекобійної зброї для ударів по цілям в глибині Росії. Це суттєво підсилює позиції майбутньої американської Адміністрації щодо тиску на Іран та Росію. Адже, якщо угода про припинення вогню між Ізраїлем і Хезболлою не буде порушена, Тель-Авів матиме на один фронт війни менше, що вивільнить ресурси для протистояння на інших.

40-й президент-республіканець Рональд Рейган (яким захоплюється Трамп), заступаючи на посаду, отримав аналогічний "подарунок" від попередника Джиммі Картера у вигляді угоди з Іраном про звільнення 52 американських заручників 20 січня 1981 року. Зараз все залежатиме від того, як команда Трампа скористається досягнутими ще за Адміністрації Байдена рішеннями. Адже, навряд чи угоди між Ізраїлем і ХАМАСом про звільнення заручників і припинення вогню в Газі вдасться досягнути до інавгурації Трампа 20 січня 2025 року.

До того ж, як повідомляли американські ЗМІ, коли президент Ізраїлю Ісаак Герцог подзвонив Трампу, щоб привітати з перемогою на виборах і порушити питання звільнення 101 заручника (які утримуються ХАМАСом ще від 7 жовтня 2023 року – ред.), Трамп відповів, що, ймовірно, більшість із них вже мертві. Теж саме стосується й можливих спроб Трампа швидко домовитися з Путіним, який не хоче заморозки війни, як би оточення Трампа не переконувало в протилежному. Разом із тим, всі знають про жагу Трампа до порозуміння з диктаторами. Reuters пише, що його команда обговорює можливість прямих переговорів Трампа й Кім Чен Ина.

За свого першого президентського терміну Трамп тричі зустрічався з Ином, досягши лише одного – легітимізації північнокорейського диктатора на міжнародній арені. З Путіним Трамп теж зустрічався двічі. Їхні переговори у Гельсінкі у 2018 році обернулися для Трампа справжнім скандалом, коли він поставив слова Путіна вище за дані американської розвідки. Після інавгурації 20 січня 2025 року Трамп може знову особисто зустрітися з Путіним. Проте навряд чи це принесе якісь результати. Ба більше, продемонструє слабкість Трампа. Але це не заважає його команді та ЗМІ спекулювати на тому, як він бачить дипломатичне врегулювання війни Росії проти України.

У цьому тексті ТСН.ua зібрав все, що про це відомо станом на зараз.

Бачення команди Трампа: чи можлива угода з Путіним

У липневому інтерв’ю WELT Documentary, колишній посол США в Німеччині, претендент на спецпредставника Трампа по врегулюванню війни Росії проти України Річард Гренелл сказав: хочете зрозуміти, якою буде політика США за Трампа, подивіться на його перший президентський термін, вона буде такою самою. Можливо за єдиним виключенням – зараз Трамп формує свою команду за принципом цілковитої лояльності до себе. Але це зовсім не значить, що всі номінанти втримаються на своїх посадах до кінця президентського терміну Трампа у 2028 році.

До того ж, залишаючись бізнесменом, обраний 47-й президент США не хоче сильно підсилювати жодну з команд. За інформацією The New York Times, зараз в оточенні Трампа їх як мінімум три. Наприклад, днями американські ЗМІ писали, що одразу ж після своєї інавгурації Трамп підпише указ про заборону трансгендерам служити в армії. Це рішення підтримує й номінований на міністра оборони ведучий Fox News Піт Гегсет. Але, з іншого боку, на міністра фінансів Трамп висунув Скотта Бессента – відкритого гея, мільярдера й інвестора, який довгий час працював на спонсора Демократичної партії Джорджа Сороса.

Чим ще цікава кандидатура Скотта Бессента? Пори погрози Трампа запровадити 60% мита на весь китайський імпорт, а на товари з ЄС – ледь не 100-200%, насправді все відбуватиметься послідовно. Адже різке запровадження високих ввізних мит одразу ж пришвидшить інфляцію. А саме зростання споживчих цін за президентства Байдена було одним із головних чинників голосування американців за Трампа й республіканців. Й після того, як сам Бессент заявив, що впроваджувати ввізні мита треба поступово, Трамп у соцмережах дописав, що спершу планує запровадити 10% тариф на китайський експорт, та 25% - на товари з Канади та Мексики.

"Ці тарифи залишатимуться в силі доти, доки наркотики, зокрема фентаніл, і всі нелегальні мігранти не припинять вторгнення в нашу країну" – додав Трамп у дописі в соцмережі Truth Social, не дивлячись на попередження, що додаткові мита вдарять по американським автовиробникам, наприклад General Motors, і спричинять підвищення цін на пікапи в США.

Тож, як бачимо, ключові передвиборчі заяви й обіцянки Трампа змінюються. Одномоментного запровадження 60% мит на весь китайський імпорт вже не буде. Те ж саме ми зможемо невдовзі побачити й на міжнародному треку. Переговори з Північною Кореєю, яка віднедавна є стратегічним партнером Росії і ще більше підтримується Китаєм, буде вести набагато складніше. Та й що такого Кім Чен Ину може запропонувати Трамп, чого йому не дадуть Путін і Сі Цзіньпін? Жодних домовленостей під час першого президентського терміну Трампа Кім Чен Ин не виконав.

Зараз, коли КНДР отримує від Росії нафту, продовольство, військові й, можливо, ядерні технології, у Адміністрації Трампа не так вже й багато важелів тиску на Пхеньян. До того ж, нещодавно американські аналітики встановили, що Північна Корея розширює завод із виробництва ракет, які Росія використовує для обстрілів України. Це також підвищує ризик виникнення конфлікту на Корейському півострові.

Те ж саме стосується й бажання Трампа швидко домовитися з Путіним про заморозку війни Росії проти України. Які б сигнали оточення обраного 47-го президента не надсилало Путіну, пропонуючи угоду по Україні в обмін на припинення "дружби" з Китаєм та Іраном, досягти цього буде вкрай складно. Маючи зараз перевагу на полі бою, Кремль навряд чи погодиться припинити бойові дії, маючи в запасі ще як мінімум рік, доки на складах не вичерпається радянське озброєння й не почнуться реальні проблеми в економіці.

Спадщина Байдена: встигнути до інавгурації Трампа

Зараз у західних медіа та коментарях західних аналітиків і військових експертів ширяться досить песимістичні оцінки стану української оборони на фронті. У звіті Королівського інституту об’єднаних сил (RUSI) зазначається, що навіть дозвіл завдавати глибших ударів по Росії західною далекобійною зброєю не змінює важке становище Сил оборони України, яким бракує живої сили - піхоти. Тому, на думку аналітиків, Україні буде важко втримати всю довжину фронту. CNN у своєму репортажі, посилаючись на оборонців Покровська, теж пише про "критичну ситуацію з нестачею піхоти, щоб битися й протриматися, поки безпілотники виконають свою роботу, тому ворог неконтрольовано проникає у вразливі зони".

В ефірі Fox News Sunday кандидат Трампа на посаду його радника з нацбезпеки, конгресмен від Флориди Майк Волтц заявив, що Трамп дуже стурбований ескалацією війни. А рішення Адміністрації Байдена надати Україні протипіхотні міни, щоб спробувати зупинити просування російських сухопутних військ на Донбасі, нагадує окопну війну часів Першої світової. Хоча насправді військові аналітики й експерти говорять, що війна Росії проти України вже давно перетворилася на окопну на кшталт Першої та Другої світових воєн.

"Це просто абсолютна м’ясорубка людей і персоналу на цьому фронті. Трамп неймовірно стурбований бійнею, яка там відбувається, й знову запитує: "Як відновити стримування й принести мир?". Ми маємо довести це до відповідального кінця. Нам треба відновити стримування, мир і випередити ескалацію, а не реагувати на неї", - додав Майк Волтц.

Трамп постійно заявляв, що закінчить війну Росії проти України за 24 години ще до своєї інавгурації 20 січня 2025 року. Проте ніколи не вдавався в подробиці, як саме він планує це зробити. До того ж, в команді Трампа все більше лунає голосів про неможливість зупинки військової допомоги Україні та мирних переговорів з Росією. Видання Politico писало, що Трамп хоч і заявляв, що прагне закінчення війни, але не збирається позбавляти Україну постачання зброї, бо має в цьому певний особистий інтерес.

"Хоч би як мені хотілося вірити, що ми можемо вести переговори з тираном, я підозрюю, що ми обманюємо себе. Ви вірите, що цей тиран, якщо ви запропонуєте йому частину вільної країни, зупиниться? Я хотів би сказати, що є легкий вихід, але його немає", - заявив на Міжнародному безпековому форумі в Галіфаксі (Канада) сенатор Майк Раундз.

Попередній досвід спілкування з Путіним має нагадати Трампу, що будь-які переговори чи поступки в Кремлі будуть сприйняті як слабкість. Саме тому Путін зараз підвищує ставки, погрожуючи застосуванням ядерної зброї та ударами "новою" балістичною ракетою середньої дальності "орешник" (чи "кедр", як її назвали в ГУР Міноборони України). В розумінні Кремля, це "запрошення" Трампа до переговорів з Путіним на їхніх умовах.

За інформацією The Washington Post, ризик того, що після своєї інавгурації 20 січня 2025 року Трамп зупинить військову й фінансову допомогу Україні, а також прямий вступ Північної Кореї у війну на боці Росії, підштовхнули Адміністрацію Байдена надати ЗСУ дозвіл бити західними далекобійними ракетами вглиб території Росії і почати поставки протипіхотних мін, які можуть стримати просування ворожих сил на Донбасі. Проте, з іншого боку, всі ці рішення також підсилюють позицію Трампа та його команди на майбутніх переговорах з Росією. Як і нові санкції проти 50 російських банків, зокрема й "Газпромбанку", які призвели до найбільшого від березня 2022 року падіння курсу рубля.

Днями, за даними Politico, Джо Байден звернувся до Конгресу з проханням виділити ще $24 млрд на військову допомогу Україні та заміну американського озброєння, яке було передано ЗСУ. Це вже розкритикував мільярдер, власник SpaceX Ілон Маск, який зараз має великий вплив на Трампа. Проте навряд чи він відповідатиме за зовнішню політику, хоч і керуватиме департаментом з ефективності уряду. Проте, він не буде урядовою структурою, а всі його рішення має затвердити Конгрес, що навряд чи можливо.

Експерти ж радять не квапитися з висновками. Все залежатиме від того, хто насправді в Адміністрації Трампа відповідатиме за політику щодо Росії, контакти з Москвою, так чи зможуть вони кинути виклик обраному 47-му президенту США, якщо їхні погляди не збігатимуться. Адже колишні радники Трампа з нацбезпеки Герберт Макмастер і Джон Болтон з ним посварилися під час його першого президентського терміну. До того ж, не є секретом, що Трамп сприймає (запам’ятовує) почуту думку з того чи іншого питання від того, хто останнім був у його кабінеті. Тому велике значення й вплив матимуть люди, які дійсно до нього наближені, й радитимуть щодо Росії та України.