Президент Києво-Могилянської академії: наші випускники ще до війни врятували польську освіту від колапсу

Українці, які поїхали навчатися в польські університети, врятували систему вищої освіти Польщі від колапсу. Оскільки випускники шкіл тієї країни більше надають перевагу навчанню за кордоном, ніж вдома. Про це заявив президент Києво-Могилянської академії та ексміністр освіти Сергій Квіт у проєкті громадської ініціативи «Голка» «Мости України», в якому «Главком» виступає інформаційним партнером.

Як зазначив Квіт, не кожен польський університет є таким же як Варшавський чи Ягелонський. «Я би не ідеалізував будь-що, що перебуває за межами України. При всій моїй повазі, не всі польські заклади вищої освіти такі, як Варшавський чи Ягелонський університети. Наші випускники шкіл ще до повномасштабної війни значною мірою врятували їхню систему вищої освіти від колапсу. Тому що їхні випускники шкіл поїхали вчитися в Німеччину, Британію, Америку», – зазначив він.

За словами президента Києво-Могилянської академії, українські університети можуть розробляти різні освітні програми.

«Був час до пандемії, коли ми в нашій школі журналістики не дозволяли нашим студентам працювати, тому що вони тоді б не могли виконати програму свою. Тому дуальна освіта присутня в вищій освіті, але в західній системі, зокрема, найкраща в голландській та німецькій система професійної освіти. Дуже багато годин людина приділяє виробництву і вчиться, але це професійна освіта. Ми багато зробили після Революції Гідності, щоб змінити принцип створення освітніх програм у вищій освіті», – каже Сергій Квіт.

Ексміністр освіти наголосив, що працедавці відіграють велику роль в створенні освітньої програми.

«Звичайно, справа в якості самого університету, як він до цього ставиться, чи хоче акредитацію через замилювання очей. Але працедавці відіграють велику роль в створенні програми. Тому те, що ми називаємо «практика», має різні виміри, але вона повинна бути. Від самого університету тільки залежить його якість. Тому абітурієнтам варто вивчати перед вступом рейтинг, питати своїх знайомих, дізнаватися чи є можливості для студентського самоврядування, як в Києво-Могилянській академії. Коли ви вчитеся, будьте вимогливими», – каже він.

Як повідомлялося, найбільше студентів, які цьогоріч отримали гранти на навчання, здобуватимуть освіту в університетах Львова. Першим за кількістю студентів із грантами став Львівський національний університет імені Івана Франка – 1262 абітурієнти, які вступили на контрактну форму навчання у цей виш, отримали фінансову підтримку держави. 

До слова, Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством цифрової трансформації створюють мережу «Стартап-школа – інкубатор – акселератор». Це допоможе студентам, які мають власні ідеї для бізнесу, одразу почати їх реалізацію.