Лідери білоруських протестів, які раніше намагалися балансувати, змінилися.
Вони полишили свою обережність у минулому.
І це підтверджують західні співрозмовники.
Наприклад, Світлана Тихановська – лідерка демократичних сил Білорусі – на зустрічах із партнерами просить надати Україні далекобійну зброю та й загалом усе озброєння, яке дозволить ЗСУ ефективніше знищувати ворожу російську армію.
І це не єдине, що відрізняє її від лідерів "російської демократичної опозиції", які виступають проти постачань зброї для ЗСУ.
Із Тихановською "Євро.
Правда" зустрілася у Вільнюсі, де з 2020 року опозиціонерка живе під дипломатичним захистом Литви.
Радимо подивитися дуже цікаву розмову на нашому youtube-каналі, а текстова версія інтерв’ю – в матеріалі Тихановська: "Ми завжди розуміли, що Росія – ворог Білорусі, але не хотіли воювати ще й з нею".
Далі – основні її тези.
Ми завжди розуміли, що Росія є ворогом незалежності Білорусі.
Але під час протестів 2020 року ми були дуже дипломатичними, обережними із заявами проти Росії, бо у нас не було бажання воювати ще й з Росією.
Нам потрібно було хоча б з Лукашенком впоратися.
Але коли ми побачили Бучу, Ірпінь, Маріуполь, цю війну – то, звісно, тут уже не лишилося місця для дипломатії.
Українці нас надихають, ви дуже сміливі, у вас був Майдан.
Але не можна порівнювати, до прикладу, Януковича і Лукашенка.
У нас тоді не було своїх медіа, своїх телеканалів.
У нас не було потужних антилукашенківських партій (бо Лукашенко багато років їх забороняв).
Тож ми тоді зробили те, що ми могли зробити.
У нас тоді ще не було якоїсь системи.
Це була дуже низова, народна революція.
Тепер ми стали сильнішими.
Зараз у нас є структури.
Зараз у нас єдність.
Ми співпрацюємо одне з одним.
Я думаю, що коли буде наступне вікно можливостей для Білорусі – а я дуже пов’язую це з перемогою України, – то, повірте, тоді все буде набагато легше для нас.
У нас є офіс Світлани Тихановської як офіс обраного президента.
Є об’єднаний перехідний кабінет як "протоуряд", де є представники з різних напрямків, а також Координаційна рада – це зародковий "протопарламент".
Ми, як демократичні сили, повинні бути готові.
Хотілося би, щоб через чесні вибори – але, звичайно, сценаріїв може бути більше.
Може бути палацовий переворот.
І тут свою роль можуть зіграти наші військові, які зараз є в Україні.
Для Путіна Білорусь – це "балкон над Європою" і над Україною.
Йому потрібно, щоб Білорусь завжди була загрозою для України і для Заходу.
Навіщо він зрештою розмістив свою ядерну зброю в Білорусі? Щоби шантажувати.
Росія – разом з Лукашенком – хоче знищити все білоруське.
Білоруські школи закривають через русифікацію.
Навіть назви міст замінюють з білоруського написання на російське.
Це така повзуча окупація нашої країни.
А 2020 рік став для нас точкою змін в усвідомленні білорусами себе як нації.
Зараз усе більше білорусів вивчають білоруську мову, навчають своїх дітей білоруської мови.
Долі Білорусі та України взаємопов'язані.
Не буде вільної Білорусі без вільної України.
Але і без вільної Білорусі не буде спокійної України, так само.
На кожній своїй зустрічі на Заході я кажу, що перемога України – це пріоритет.
Звичайно, не можна забувати і про Білорусь, але зараз передусім треба дати Україні всю необхідну зброю, щоб вона перемогла.
Перемога – це коли російські війська вийдуть з усієї території України та більше вам не загрожуватимуть.
А заморожена війна означатиме продовження конфлікту і не принесе переваги ані Україні, ані демократичному світу.
Ми, білоруси, знаємо, що імперіалістичні амбіції Росії є загрозою і для України, і для Білорусі.
Росія не бачить ні вашу, ні нашу країну окремою державою.
Я на 100% переконана, що участь армії Білорусі у війні проти України неможлива.
Бо нема у нас до українців такого ставлення, яке є у росіян.
Докладніше – в матеріалі Тихановська: "Ми завжди розуміли, що Росія – ворог Білорусі, але не хотіли воювати ще й з нею".