Новый премьер Франции, неизвестные БПЛА над "Рамштайном", в Молдове ЧП в энергетике: новости дня

Росія знову завдала масованого удару по Україні, Сибіга закликав прискорити пошуки додаткових систем протиповітряної оборони.

Єрмак каже, що Україна ще не готова до переговорів, бо досі має слабку позицію через брак військової допомоги від Заходу.

Зеленський нагадав, що тільки силою можна зупинити Путіна.

За його словами, в українців нині є надія на Трампа через його "позицію сильного президента".

Сам Трамп каже, що його план перебуває в процесі формування.

Номінований ним спецпредставник з питань Росії та України Кіт Келлог заявив, що готує візити, аби вислухати позицію сторін повномасштабної війни.

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 13 грудня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Новий удар РФ по українській енергетиці.

Зранку 13 грудня Росія запустила по Україні, у тому числі по об’єктах енергетичної інфраструктури, 93 балістичні та крилаті ракети, а також понад 200 ударних безпілотників.

Через це новий єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс, який перебуває з візитом у Києві, був змушений зустріти ранок в укритті.

Перший в історії єврокомісар з оборони обговорював сьогодні європейську оборону, євроінтеграцію та промислову співпрацю з Україною.

Єврокомісар повідомив, що у той час, як Україна страждає від чергової масованої повітряної атаки з боку Росії, він прибув до Києва, щоб висловити солідарність ЄС.

"Завдяки подальшій промисловій співпраці ми можемо просувати передові рішення і зміцнювати транскордонні ланцюги постачання оборонної продукції.

Офіс оборонних інновацій ЄС повною мірою використовує цей потенціал", – відзначив Кубілюс за результатами зустрічі з українським прем’єром Денисом Шмигалем.

А ще у день масованої атаки російських окупантів по Україні в українську столицю прибула делегація із США.

Зокрема, до Києва прибули американський посол з особливих доручень з питань кіберпростору та цифрової політики Нейт Фік та директор Оборонного інноваційного підрозділу Дуг Бек для зустрічі із представниками оборонно-технічного сектору України.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на тлі нової ракетної атаки РФ закликав прискорити пошуки додаткової ППО для України.

"Росія хоче залишити нас без енергії.

Натомість ми маємо позбавити її засобів терору.

Повторюю мій заклик про термінове постачання 20 систем NASAMS, HAWK або IRIS-T", – написав глава МЗС України у своєму X (Twitter).

Тим часом, російські окупаційні війська просуваються на Покровсько-Курахівському напрямку, повідомляє розвідувальний центр Сил оборони Естонії.

В естонській розвідці зазначають, що підрозділи ЗСУ проявили мужність, захищаючи невеликі населені пункти вздовж річки Сухі Яли на південь від Курахового.

Упродовж усього тижня вони витримували атаки з боку Росії, яка намагалася оточити цей район із півночі та з півдня.

Розвідка Естонії відзначає масштабні втрати РФ: тільки на Покровському напрямку за два тижні загинуло близько 3000 осіб.

Попри те, що російські окупанти насилу просуваються на Покровському напрямку, їм не вдалося досягти бажаного прориву на оперативному рівні.

У зв'язку з цим Росія збільшує тиск на українські війська, в Курській області.

Наприкінці року центром бойових дій може стати цей регіон, прогнозують естонські аналітики.

ЗСУ також супроводжує успіх на Куп'янському напрямку, де було знищено два плацдарми, що виникли під час форсування річки Оскіл, резюмує естонська розвідка.

Україна не готова до переговорів.

Керівник Офісу президента України (ОПУ) Андрій Єрмак визнав, що Україна поки не готова починати якісь перемовини з Росією, оскільки не відчуває достатньої підтримки з боку Заходу, аби вести їх із сильної позиції.

"Нам не вистачає зброї.

Нам не вистачає статусу, про який ми говоримо – що нам дуже потрібно запрошення до НАТО.

І розуміння чітких гарантій, які убезпечили би нас, щоб ми були впевнені, що це ніколи не повториться і Путін не повернеться за 2-3 роки.

Саме тому ми сьогодні говоримо з партнерами, чому так важливо посилити Україну", – сказав Андрій Єрмак в інтерв’ю "Суспільному".

Президент України Володимир Зеленський після масованої атаки Росії по регіонах вкотре наголосив, що балачки Путіна не зупиняють – потрібна сила, яка приведе до миру.

"Потрібні Patriot, щоб збивати ці ракети й доводити, що терор не досягне мети.

Потрібно посилювати санкції проти Росії за війну, щоб реально впливати на російське виробництво ракет", – акцентував він.

Раніше Зеленський зазначав, що в українців нині є надія на обраного президента США Дональда Трампа через його "позицію сильного президента".

Та, за словами Андрія Єрмака, мирного плану Дональда Трампа наразі не існує.

"Ніякого плану поки не існує і точно ми його не бачили, цього плану.

Ми знаємо, що існує декілька думок, декілька позицій.

Вони обговорюються", – зазначив керівник ОП.

Сам Трамп після зустрічі із Зеленським у суботу 7 грудня у Парижі заявив, що Україна хоче укласти угоду для припинення війни, а план для цього перебуває в процесі формування.

Номінований обраним президентом США спеціальний представник з питань Росії та України Кіт Келлог заявив, що готує візити, аби вислухати позицію сторін повномасштабної війни.

"Наша робота полягає в тому, щоб допомогти Трампу досягти успіху для американського народу.

І ми це зробимо.

Ми збираємося довести цю війну в Європі до завершення, успішного завершення і для американського народу теж", – зазначив посадовець.

Автівки з Латвії і гелікоптер з Чехії.

Сили оборони України отримають з Латвії ще 19 автівок, а у Чехії збирають кошти на придбання гелікоптера Black Hawk для української розвідки.

Крім того, 30 українських інструкторів з базової військової підготовки пройдуть додаткове навчання у Литві.

Навчання для інструкторів навчальних центрів за сприяння Литви запланували у рамках програми НАТО з удосконалення військової освіти (DEEP).

Невідомі БПЛА над базою "Рамштайн".

Видання Spiegel повідомило, що у Німеччині протягом останніх тижнів фіксували прольоти безпілотників над чутливими промисловими об'єктами, а також над військовою базою "Рамштайн", яку використовують США.

Зазначається, що численні безпілотники над американською авіабазою "Рамштайн" помітили у вечірні години 3 і 4 грудня.

За даними видання, безпілотники також були помічені над об'єктами оборонної компанії Rheinmetall і хімічного гіганта BASF.

Тим часом, Латвія використає 17 млн євро на "розумний" контроль на кордоні з Росією, а до Румунії прибули ще три придбаних в Норвегії винищувача F-16.

Запрошення від Трампа.

До речі, як повідомив телеканал CBS News, лідер Китаю Сі Цзіньпін, ймовірно, не приїде до Вашингтона на інавгурацію новообраного президента Дональда Трампа у січні 2025 року.

Зазвичай на інавгурації президентів США рідко коли присутні лідери іноземних держав.

Разом з тим, за даними CNN, Трамп запросив на свою інавгурацію прем’єрку Італії Джорджію Мелоні, президента Сальвадору Наїба Букеле, а також президента Аргентини Хав'єра Мілея.

До речі, Мілей отримає італійське громадянство.

Усі троє, як зазначається, є "близькими союзниками" Трампа.

Приміром, республіканець нещодавно тепло відгукувався про Мелоні, назвавши її "справжнім живчиком".

Ситуація у Грузії.

В Грузії схвалили покарання для протестувальників за маски і піротехніку, а також ухвалили закон про позбавлення держохорони президентки Саломе Зурабішвілі.

Тим часом у Грузії тривають антивладні протести.

Вчора ввечері депутати Європарламенту, які прибули до Тбілісі, приєднались до протестувальників.

За результатами опитування, проведеного консалтинговою компанією IPM Research, 65% грузин підтримують ці протести.

Як відомо, нинішня політична криза у Грузії почалася після парламентських виборів наприкінці жовтня 2024 року.

Тоді Центрвиборчком нарахував партії влади монобільшість у новому грузинському парламенті, опозиція натомість в один голос заявила про фальсифіковане голосування.

У західному світі є практично консенсус щодо того, що ці вибори були далекими від демократичного волевиявлення.

Масштабні акції протесту в Грузії почалися з 28 листопада, коли влада перейшла до прямого геополітичного розвороту та оголосила про призупинення євроінтеграції.

Саме це (а не сумнівні вибори у жовтні!) викликало дійсно масові протести по всій країні та силову відповідь грузинської влади на них.

Та попереду – ще одна вирішальна зміна у Грузії.

У суботу 14 грудня у Тбілісі оголосять про обрання нового президента країни.

Уперше в історії країни його обиратимуть не на всенародному голосуванні, а у колегії виборників, яку сформують депутати парламенту та "представники регіонів".

В ОБСЄ закликали владу Грузії припинити переслідування протестувальників.

США заборонять видачу віз 20 особам, дотичним до демократичного відкату у Грузії.

У ЄС також розглянуть індивідуальні санкції проти Грузії.

Влада Грузії звинувачує адміністрацію США у погіршенні відносин між країнами.

Новий прем’єр Франції.

Президент Франції призначив Франсуа Байру прем'єр-міністром і доручив йому сформувати уряд.

73-річний лідер "Демократичного руху" Mo.

Dem змінить на цій посаді Мішеля Барньє, який протримався на посаді рекордно короткий термін, 91 день.

Крайні ліві вже готують вотум недовіри новому премʼєру Франції.

Більше про нового прем’єра і ситуацію у Франції читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Вимушений вибір Макрона: чого чекати Україні від нового прем'єр-міністра Франції.

Допомога Сирії від ЄС.

Європейська комісія оголосила про нову операцію "Гуманітарний повітряний міст" для Сирії, щоб доставити екстрену медичну допомогу та інші товари першої необхідності.

Зазначимо, ситуація у Сирії після несподіваного повалення режиму Башара Асада стане темою майбутнього саміту лідерів ЄС, який відбудеться 19 грудня.

ЗМІ повідомляли, що у Білому домі здійснили перші контакти із сирійськими повстанцями, які повалили режим Асада, та закликали їх організувати інклюзивне формування перехідного уряду для країни.

Австрія пропонує біженцям із Сирії 1000 євро за повернення додому.

А Росія, після падіння режиму Башара Асада в Сирії, намагатиметься зберегти контроль над своїми військовими базами в країні, прогнозує британська розвідка.

На тлі падіння режиму Башара Асада в Сирії у Дональда Трампа думають над авіаударами по Ірану, щоб зупинити ядерну програму.

Про це пише The Wall Street Journal.

Можливість ударів по іранських ядерних об'єктах наразі більш серйозно розглядається деякими членами перехідної команди Трампа на тлі послаблення позиції Тегерану.

Чотири особи, знайомі з планами, розповіли, що в ході дискусій з'явилися два широкі варіанти.

Один з них передбачає посилення військового тиску шляхом відправки більшої кількості американських військ, військових літаків і кораблів на Близький Схід.

США також можуть продати Ізраїлю сучасну зброю, щоб вивести з ладу іранські ядерні об'єкти.

Альтернативний шлях полягає в тому, щоб спробувати використати загрозу військової сили, особливо в поєднанні з американськими санкціями, щоб змусити Тегеран погодитися на дипломатичне врегулювання.

Різне щодо України.

"Укрзалізниця" відкрила продаж перших квитків на прямий потяг до Будапешта.

Суд у Гаазі остаточно підтвердив рішення про компенсації РФ "Нафтогазу" за активи у Криму.

ЗМІ: Колишнього генпрокурора Костіна відправлять у Гаагу послом.

Британський суд: добровольця з Британії міг убити в Україні його побратим.

Решта новин.

У Молдові затвердили надзвичайний стан в енергетиці.

Новий міністр культури Литви: Слухаю Чайковського і не стаю від цього проросійським.

У Чехії піднімають пенсійний вік.

По всій Сербії блокували рух транспорту через трагедію на залізничному вокзалі.

Туск обіцяє карати "ідіотські" акції екоактивістів.

Тіктокери їдуть з Румунії на тлі перевірки їхньої ролі в президентських виборах.