Повернення Трампа до Білого дому може змінити Україну та світ

Той, кому біль війни і втрат не перетворила очі на бійниці, з подивом і тривогою спостерігав, як у 2024-м рушиться звичний нам світ.

МКС видав ордер на арешт премʼєр-міністра Ізраїля, який раптом став «колегою» Путіна. Ізраїль натомість демонстративно заборонив діяльність на своїй території Агентства ООН з допомоги та організації робіт в Ізраїлі (UNRWA).

У Сирії несподівано швидко колапсував режим Асада, який правив країною 24 роки. І виявилось, що кордони не такі вже священні і недоторканні, а інтереси сусідів Сирії важливіші за міжнародне право. Хижаки розривають труп шакала, щойно його залишили його патрони. І жодний статут ООН їм не заважає.

Трамп тріумфально повертається до Білого дому. І ще не повернувшись, починає перекроювати світ задля задоволення «національних інтересів США» майже так само, як Володимир Путін. Поки на словах, але до 2014 року Путін теж лише вербально стверджував, що ми з росіянами «адін народ». Відтоді пробує це довести через силу.

Насправді місія Трампа – деконструювати Америку, яку створив Франклін Делано Рузвельт та його New Deal. Для України це дуже погана новина. Це означає, що світ (американських) правил ризикує знову стане світом домовленостей великих держав та балансу сил між ними (Concert européen). І у цьому світі Україна не зможе більше бути клієнтом США: географія не дозволяє.

Фактично світ з автобану історії зʼїхав у оффроад. Тут все можливо, але все дається неймовірними зусиллями. Аби вижити у цьому світу хижаків нам терміново потрібно забути рожеві фантазії про НАТО – і ставати європейським Ізраїлем. Давидом, здатним перемогти Голіята. Одним з центрів сили та субʼєктності. Який змінює партнерів і союзників, але ніколи не зраджує власні інтереси.

Усталений ліберальний світ, світ ООН та бодай якихось правил на наших очах розбивається на друзки. І під його руїнами може бути вчергове похована прогнила українська державність. Аби вижити ми маємо відкрити для себе Стусове «самособоюнаповнення». Бо коли рушиться світ, залишається лише дві точки опертя – Бог і власні глибини, де і є джерело сили та натхнення.

Аби вижити, ми маємо стати сильними і субʼєктними. А також незакомплексованими правилами пристойності, що пасують до мирного часу. Ми маємо повірити, що світ без України нам не потрібний. І зробити все, аби захистити і плекати український світ.

Світ, який буде вабити не тільки українців. Але це неможливо за чинної влади. Бо для більшості з них український світ – це димова завіса яка прикриває булімію власного збагачення. Для інших – terra incognita, в якій вони блукають між трьома соснами, бо почали його відкривати тільки в останні роки. А треті – просто імпотенти: можливо й хотіли б, але неспроможні.

Тому чим швидше ми змінимо владу, тим більше шансів на виживання в України. Хочеться вірити, що ми ще здатні це зробити у цивілізований, передбачений конституцією спосіб.

Але памʼятаємо: існування української держави важливіше за всі конституції, закони, формальну легітимність, міжнародне визнання ect., ect., ect. У світі хижаків шанують лише переможців.

Все решта – вторинне.