Археологи виявили найстаріший приклад "перегонів озброєнь" хижака і жертви

Еволюційні перегони озброєнь нагадують безперервне суперництво між двома видами

Дослідники виявили стародавній приклад еволюційних перегонів озброєнь між хижаком і жертвою, що відбувався 517 мільйонів років тому в океані Південної Австралії.

Про це повідомило видання Interesting Engineering.

За допомогою скам'янілостей, археологи з'ясували, як маленька панцирна тварина реагувала на атаку хижака, ймовірно, молюска або черв'яка. Коли хижак удосконалював свої методи проколювання панцира жертви, остання почала розвивати товсту та міцну броню для захисту.

"Взаємодію хижак-жертва часто підносять як основний фактор кембрійського вибуху, особливо щодо швидкого збільшення різноманітності та чисельності біомінералізуючих організмів у цей час. Проте, було мало емпіричних доказів того, що здобич безпосередньо реагувала на хижацтво, і навпаки", - зазначив провідний автор дослідження Рассел Бікнелл.

Еволюційні перегони озброєнь нагадують безперервне суперництво між двома видами, в якому кожен постійно вдосконалюється, щоб перевершити свого конкурента. Коли хижак розвиває нові методи полювання, такі як більш гострі кігті або збільшену швидкість, жертва відповідає контрзаходами, як-от посиленням захисних механізмів. Цей цикл безперервної адаптації триває століттями, змушуючи обидва види еволюціонувати.

Вчені дослідили колекцію скам'янілих раковин ранньої кембрійської тварини Lapworthella fasciculata, знайдених у Південній Австралії. Ці раковини неймовірно малі – лише трохи більші за піщинку або менші за яблучне насіння. На них були помічені отвори, що свідчать про атаки хижаків, ймовірно, молюсків або черв'яків, здатних проколювати черепашки.

Дослідники виявили, що з плином часу, кількість мушель з отворами зросла, а товщина їхніх стінок значно збільшилась. Це вказує на початок еволюційної гонки озброєнь: Lapworthella fasciculata розвивала більш товсті панцири для захисту від хижаків, в той час як хижаки, ймовірно, вдосконалювали свої пристосування для проколювання панцира жертви.

Адаптація в обох видах призвела до складної еволюційної боротьби, яка стала важливим етапом у розвитку життя на Землі.

"Цей критично важливий еволюційний запис уперше демонструє, що хижацтво відігравало ключову роль у поширенні ранніх екосистем тварин, і показує швидку швидкість, з якою такі фенотипічні модифікації виникали під час кембрійського вибуху", - зазначив вчений.