Фактор Трампа: як очікування нового президента впливає на світові конфлікти

Аналітики відзначають суттєві зміни у підходах до вирішення міжнародних конфліктів на тлі потенційного повернення Дональда Трампа до Білого дому. На відміну від обережної та багатовекторної політики Джо Байдена, стиль Трампа демонструє більш рішучий підхід до врегулювання кризових ситуацій у світі.

Показовим прикладом стала ситуація в секторі Гази. Призначення Стіва Віткоффа спеціальним представником на Близькому Сході вже принесло конкретні результати - досягнуто домовленості про припинення вогню та звільнення заручників. Примітно, що ця угода базується на пропозиціях, які адміністрація Байдена висувала ще влітку, проте не змогла реалізувати, пише The Telegraph.

"Байден мав складні стосунки з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, який то хвалив його, то критикував. Це означало, що президент США, який залишає посаду, мав мало важелів впливу, коли йшлося про те, щоб переконати Нетаньягу припинити бойові дії", - йдеться у публікації.

Щодо української кризи, Трамп декларує намір швидкого врегулювання конфлікту, плануючи особисті переговори з Володимиро Путіним одразу після вступу на посаду. Проте експерти його команди визнають складність ситуації через діаметрально протилежні позиції сторін: Україна наполягає на членстві в НАТО, тоді як Росія категорично проти такої перспективи. Ситуацію ускладнює й активізація бойових дій, спричинена бажанням військових покращити свої позиції перед можливими мирними переговорами.

Особливу увагу привертає економічний аспект зовнішньої політики Трампа. Його прагнення врегулювати конфлікти значною мірою мотивоване бажанням зменшити фінансове навантаження на американських платників податків. Це особливо актуально у випадку України, де США надають значно більшу допомогу порівняно з іншими західними союзниками, та Ізраїлю, який отримує масштабну військову підтримку від Сполучених Штатів.