Секс із роботом, життя з людиною. Які етичні питання порушує фільм "Компаньйон"

В українських кінотеатрах стартував фантастичний трилер із Софі Тетчер ("Максін", "Єретик") і Джеком Куейдом ("Пацани") у головних ролях.

По суті, це ще одна фантазія на тему життя з ШІ в паритетних відносинах. Але як зазвичай, у ситуаціях зі стрічками про штучний інтелект, постають питання етики і, якраз, того самого паритету. Чи можливе існування на рівних набору струнких, близьких до людських алгоритмів і людини з усіма її, м'яко кажучи, хибними недосконалостями?

Про що фантастичний фільм "Компаньйон" 2025 року

Історія починається з милої поїздки закоханої пари в заміський маєток якогось росіянина на ім'я Сергій...

Ні, не так. Історія починається з романтичного знайомства дівчини Айріс і молодого чоловіка Джоша в супермаркеті. Він незграбно розсипає апельсини, вони обидва сміються і закохуються. Відтоді вони разом. А потім уже трапилася поїздка в заміський особняк Сергія на запрошення подруги Джоша — Кет.

Події приймають трагічний оборот, коли Айріс з метою самозахисту вбиває Сергія, який спробував її зґвалтувати. І тут з'ясовується, що Айріс — робот-компаньйон, з яким можна імітувати романтичні стосунки і займатися сексом. А взагалі, ним можна керувати зі смартфона, прямо як розумним будинком, у якому можна набрати ванну води або ввімкнути пральну машину, прямо з автомобіля по дорозі додому.

Так, програма в гаджеті пропонує вибрати "супутнику" або "супутниці" колір очей, тембр голосу, рівень інтелекту і навіть темперамент. Спогади Айріс про її романтичне знайомство з Джошем — лише ще одна програма, яку можна вибрати з великого каталогу сценаріїв знайомств, запропонованих компанією-розробником роботів.

Такий андроїд не здатний брехати своєму господареві, його пам'ять у будь-який момент можна скинути до заводських налаштувань, обнуливши спогади. Тобто, володар бота отримує абсолютну владу над істотою, яка майже не відрізняється від людини. Щоправда, творці картини наділили бота чутливістю до душевного і фізичного болю, а також емоційним інтелектом, скасувавши тим самим єдину етичну відмінність між справжньою людиною і її штучним повторенням.

Сценаристи картини, навмисно чи ні, підняли цілий пласт етичних запитань, що визріли навколо співіснування роботів і людей, яке не за горами. Чи може ШІ стати особистістю, а не лише носієм ідеально злагоджених алгоритмів? Чи можливий паритет у стосунках, у яких один повністю у владі іншого, а якщо ні — до чого це призведе? Чи доречна абсолютна влада людської істоти над роботом, якщо він буде здатний відчувати? Як контролювати вседозволеність з боку людини в умовах абсолютної влади на рівні особистих стосунків? І головне питання: як довго доведеться "розумнішати" ШІ, до моменту, коли він почне мстити людині за її вади?

Раніше Фокус писав рецензію на фільм "Сент-Екзюпері".