Росія переможе, якщо змусить нас думати так, як вона хоче

Читаючи стрічку новин, у мене (мабуть, і у вас) відчуття, що світ поволі осипається. Розсипається. Розгойдується. Руйнується.

Коли ж я виходжу в матеріальну реальність, і особливо, коли ми їздимо Україною, в мене відчуття інше. Все стоїть. Пустило коріння. Має запас тверді.

Зліплене мільйонами кроків турботи. Ніхто нікуди не йде.

І тоді я дуже ясно розумію: Росія не переможе нас силою, не зруйнує нас ракетами. Але може перемогти підступом. Мікроскопічним вірусом. Думкою. Сприйняттям. Емоцією.

Якщо їм вдасться змусити нас думати певним чином, відчувати певним чином, сприймати певним чином – тоді в них є шанс перемогти.

Яка ж це думка-вірус?

Що все руйнується. Що все осипається. Що все розсипається. Що все створене з піску.

Що твій сусід – ворог. Що "нагорі" – тільки зрадники. І "внизу". І через дорогу. Словом, що ми – картковий будинок.

Інформація і пропаганда – не просто зброя. Вона потужніша зброя, ніж звичайна. Мета інформаційної війни – не ввести в оману і не казати брехню. Її мета – змусити ворога думати так, як ти хочеш. Діяти так, як ти хочеш. Тобто позбавити його власної волі.

Воля – ключове слово української культури. Бо це і свобода, і прагнення, і воля опанувати свої прагнення та прагнення інших.

Росія не може нас перемогти. Але вона може запустити вірус, через який ми переможемо самі себе. Через який ми спрямуємо свою волю проти самих себе.

Так було в нашій історії неодноразово.

Час нарешті вчитися на власних помилках.

Оригінал