Ідеальні загарбники світу: чому таргани насправді такі живучі

Таргани мають одну з найгірших репутацій у тваринному світі Загалом науці відомі близько 4600 видів, які вражають вчених своєю живучістю, проте репутація цих комах ґрунтується на діях кількох десятків видів, які взаємодіють з людським середовищем. У результаті таргани вже давно стали синонімами бруду і шкідництва, а основна частина наших знань про цих комах зосереджена на тому, щоб винищити їх, пише Popular Science.

Насправді ж таргани цікаві тим, що є одними з найвитриваліших істот на Землі, які успішно процвітали на всіх континентах, крім Антарктиди. Вони також привертають увагу вчених своєю неймовірною різноманітністю, складними поведінковими ритуалами та соціальними моделями.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Але що ж робить тарганів такими успішними й чому більшість із них все ще залишаються повною загадкою для науки? Найпоширеніший у світі вид тарганів — рудий тарган — є живучим домашнім шкідником. За словами міського ентомолога Воррена Бута, насправді таргани є "ідеальним видом для захоплення світу".

Ці витривалі комахи мають довгий список суперздібностей шкідників. Якщо пара тарганів зайде в новий будинок, вони можуть швидко почати зараження. Одна самка німецького таргана може відкласти близько 40 яєць за раз і відкласти близько 200-250 за своє життя.

Близьким родичем цього виду є американський тарган, здатний зайти ще далі. Якщо одна самка американського таргана захоче завести нову сім'ю, вона може зробити це, не чекаючи появи самців. Вони можуть виробляти потомство партеногенетично, тобто повністю сформоване потомство таргана може розвинутися з незаплідненого яйця.

За словами Бута, таргани також неймовірно витривалі, а деякі з них навіть здатні регенерувати відрубані кінцівки без особливого клопоту. Дослідники вже виявили, що комахи можуть робити це зі своїми внутрішніми тканинами. Наприклад, таргани можуть втратити всю свою трахею, і тоді вона може регенеруватися.

На жаль, зіткнувшись із комахою, що швидко розмножується і регенерує, люди потягнулися за хімічною зброєю. У результаті в 1940-х роках було відкрито інсектицид ДДТ, що поклало початок боротьбі зі шкідниками за допомогою смертоносних хімікатів і адаптивного гена тарганів.

Безладне використання інсектицидів у наступні десятиліття призвело до знищення популяцій корисних комах, як-от медоносні бджоли, накопичення отрути всередині більших диких тварин із руйнівними наслідками для здоров'я, потоншання панцирів уразливих видів птахів і навіть підвищення ризику раку в людей, які зазнали впливу токсинів.

Цікаво, що попри безглузді масштаби цієї супутньої шкоди, нищівний хімічний залп не завдав ані найменшої шкоди комахам. Через кілька років почали з'являтися таргани, стійкі та до ДДТ.

Нинішні дослідження показали, що сучасні популяції тарганів стійкі практично до всіх інсектицидів, створених у період з 1940-х до 1990-х років. Бут пояснює, що ці таргани можуть виробляти ферменти детоксикації, які швидко розщеплюють шкідливі хімікати.

Частина проблеми також полягає у величезному масштабі спільнот тарганів. Бут пояснює, що в той час, як деякі види бджіл покладаються на одну королеву для розмноження, таргани можуть розраховувати на тисячі своїх родичів, що розмножуються у великих масштабах. Це дає набагато більше можливостей для появи корисних мутацій генів стійкості.

Багато рідкісніших і корисніших видів живуть далеко від людського ока, тоді як руді таргани живуть тільки всередині людських осель. За словами Бута, поширена думка полягає в тому, що "тарган — це завжди шкідник". Але глибший погляд показує, що цей погляд у кращому разі не виявляє поваги до шкідливих тварин, які вижили завдяки неймовірній стійкості, а в гіршому — ігнорує суттєвий внесок у наше найдорогоцінніше середовище.

Раніше Фокус писав про те, що вчені перетворили тарганів на кіборгів: як їх наділили надздібностями до навігації.