Вчені оживили організм, який спав на дні моря понад 7 тисяч років

Вчені з Німеччини відродили водорості, що перебували в стані спокою на дні Балтійського моря понад 7 тисяч років.

Мікроорганізми не лише ожили, а й відновили здатність до фотосинтезу та росту.

Про це повідомило видання Т4.

Інститут балтійських досліджень під керівництвом Сари Боліус здійснив прорив у вивченні давніх водоростей.

Виявлено фрагменти фітопланктону в осадових зразках з глибини 240 м.

Водорості Skeletonema marinoi зберігалися у багатошарових відкладеннях завдяки відсутності кисню та стабільним умовам.

Вчені змогли відновити їхню життєдіяльність, створивши сприятливе середовище з належним освітленням та поживними елементами.

Найстаріші зразки водоростей, віком близько 6870 років, не тільки пережили століття, але й залишилися активними.

Відновлені клітини демонструють фотосинтез і розмноження з такою самою швидкістю, як і сучасні водорості, із середнім темпом росту 0,31 поділу клітини на добу.

За результатами вимірювань активності хлорофілу, найстаріші зразки водоростей здатні виробляти 184 мкмоли кисню на міліграм хлорофілу за годину — це рівень, який характерний для сучасних водоростей Балтійського моря.

Завдяки цьому відкриттю стає можливим здійснити «часові стрибки» в лабораторних умовах.

Науковці тепер можуть відтворювати кліматичні епохи, аналізувати генетичні зміни та вивчати, як фітопланктон пристосовувався до змін солоності, температури і кисню.

За словами Сари Боліус, ці відкладення слугують справжньою капсулою часу, що містить відомості про давні екосистеми, генетичну різноманітність та адаптаційні стратегії мікроорганізмів.