Кротевич заявив, що у нього забрали держнагороду: яка причина

У Богдана Кротевича («Тавр») — ексначальника штабу 12-ї бригади спецпризначення «Азов», захисника «Азовсталі» — забрали орден Богдана Хмельницького 2 ступеня.

«Вирішив поділитися з вами однією історією — щоб ви просто розуміли, як низько можуть опускатись деякі люди.

Поки я ще був на службі, командир бригади подав мене на нагороду.

Процедура не з простих — тривала, бюрократична, але врешті-решт, через чотири місяці, президент підписав указ про моє нагородження.

У середу, 9 квітня 2025 року, друг «Калина» — заступник командира бригади — привітав мене, надіславши скриншот з офіційного сайту президента, де я був у списку нагороджених.

Пані та панове, вже наступного дня з указу моє прізвище просто зникло», — пише «Тавр».

Також він опублікував скриншоти з сайту Офісу президента, які підтверджують сказане.

ua перевірив сайт Офісу президента.

У публікації про відзначення державними нагородами України за 9 квітня на момент публікації новини дійсно немає прізвища Кротевича.

Захисник пов’язує це зі своєю гучною заявою, де він розкритикував вище військове командування України і особисто головкома ЗСУ Олександра Сирського.

«Чому так сталося? Можливо, через мою чітку позицію щодо заміни головнокомандувача.

Хоча, якщо чесно, інших причин я просто не бачу.

Але вкотре я переконався — в цій системі ще дуже багато треба змінювати», — розмірковує ветеран «Азову».

Кротевич вважає, що сам президент Зеленський не давав вказівки прибирати його з указ.

Він припускає, що в ОП є хтось, хто має повноваження «виправити» указ без погодження з Верховним Головнокомандувачем держави.

«Хоча все це робиться доволі просто: приносять новий текст указу, кажуть щось на кшталт «там помилка в прізвищі була, ми виправили», і перепідписують, можуть прибрати тих, хто не подобається, і додати своїх кентів, наприклад.

Насправді — це навіть смішно.

Я уявляю собі, як десь хтось б’є кулаком по столу і каже: «От, с*ка той Кротевич.

Не любить мене.

А я тут, бляха, з другою армією світу воюю!», — іронізує «Тавр».

Він наголошує, що для вищого військового командування головне — не здібності підлеглих, а їхня лояльність.

«Для них не важливо, що ти заслуговуєш та робиш, важливо, щоб ти був зручним, слухняним та завжди казав «Так».

Але це не для мене.

Також він заявив, що українське військове командування має менталітет Другої світової війни.