Доходи з активів РФ підуть на відновлення України: Київ та Токіо заключили угоду

Про це повідомило Міністерство фінансів України.

Україна уклала угоду з Японією про надання пільгового кредиту в розмірі до 471,9 млрд японських єн (близько 3 млрд доларів США).

Угода була підписана міністром фінансів Сергієм Марченком і Надзвичайним та Повноважним Послом Японії в Україні Масаші Накагоме у форматі обміну дипломатичними нотами.

Це фінансування є частиною глобального механізму підтримки G7 — Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), який передбачає загальну допомогу на суму до 50 мільярдів доларів США.

Як зазначили у Мінфіні, кредит надається строком на 30 років і має обслуговуватись саме за рахунок майбутніх прибутків, які принесуть заморожені російські активи. Отримані кошти підуть на покриття ключових потреб держбюджету та сприятимуть відновленню й модернізації країни.

Сергій Марченко подякував японському уряду та народу за непохитну фінансову підтримку України, нагадавши, що лише за останні три роки Японія надала допомоги на понад 8,5 млрд доларів США.

У грудні минулого року Україна також підписала з Європейським Союзом угоду про створення Механізму кредитного співробітництва для України. Він дозволить використовувати прибутки від заморожених активів РФ для обслуговування позик до 45 млрд євро в межах ініціативи G7.

Нагадаємо, що у грудні минулого року Мінекономіки України оголосило про плани щодо складання японських пікапів на території України. Глава відомства Юлія Свириденко зробила цю заяву під час бізнес-форуму, організованого Японською організацією зовнішньої торгівлі.

Також на міжнародній авіаційно-космічній виставці, яка пройшла у жовтні минулого року в Токіо, продемонстрували макетбойового літака майбутнього, який розробляється в межах програми Global Combat Air Program (GCAP). GCAP — це спільна ініціатива Японії, Великої Британії та Італії, спрямована на створення інноваційного винищувача з використанням передових технологій оборонної сфери, якими володіють країни-учасниці. Новий літак має стати важливою складовою повітряної безпеки найближчих десятиліть.