Пінгвіни не вміють літати, але їхні крила не марні: крихітна скам'янілість розкриває секрет

Про це пише Popular Science.

Викопний вид пінгвінів Pakudyptes hakataramea жив на сучасному Південному острові Нової Зеландії близько 24 мільйонів років тому і був дуже маленьким — приблизно такого ж розміру, як малий блакитний пінгвін, що живе сьогодні. Припускають, що їхній зріст становив лише близько 23 сантиметрів, а вага — близько 900 грамів, що робить їх одними з наймініатюрніших пінгвінів, які коли-небудь жили на планеті.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні вчені вивчили деякі з кісток Pakudyptes hakataramea і виявили, що крила птахів еволюціонували, щоб допомогти їм стати швидкими плавцями. Представники цього виду володіли фізичними адаптаціями, що давали їм змогу пірнати у воду, попри те, що вони були раннім видом пінгвінів.

Під час дослідження група вчених з Університету Отаго в Новій Зеландії та Музею палеонтології Асеро в Японії, Наукового університету Окаями та Університету Осаки вивчили три кістки, знайдені 1987 року:

• плечову кістку;
• стегнову кістку;
• ліктьову кістку.

Команда виявила, що Pakudyptes заповнює морфологічну прогалину між сучасними й викопними пінгвінами, які тепер вимерли. За словами співавтора дослідження, палеонтолога Тацуро Андо, форма кісток крил сильно різнилася, а процес, унаслідок якого крила пінгвінів набули теперішньої форми та функції, залишався незрозумілим. Тепер плечова і ліктьова кістки показують, як еволюціонували крила пінгвінів.

Результати вказують на те, що плечові суглоби крил вимерлих пінгвінів були близькі до будови сучасних пінгвінів, а ліктьові суглоби були дуже схожі на суглоби старіших типів викопних пінгвінів. Зазначимо, що Pakudyptes — перший викопний пінгвін, коли-небудь знайдений з такою комбінацією, і це "ключова" скам'янілість для розгадки еволюції крил пінгвінів.

Команда також проаналізувала внутрішню структуру кісток скам'янілості та виявила, що Pakudyptes мали мікроанатомічні особливості, які дозволяють припустити, що вони могли пірнати. Сучасні пінгвіни відомі тим, що є винятковими плавцями, а їхні навички багато в чому обумовлені щільними, товстими кістками, які додають їм плавучості під час пірнання.

Результати також показують, що в Pakudyptes кірковий шар кістки був досить товстим, проте медулярна порожнина, що містить кістковий мозок, була відкритою. До слова, така будова схожа на ту, яка сьогодні спостерігається у маленького блакитного пінгвіна, що зазвичай плаває на мілководді.

Пірнання і плавання Pakudyptes, ймовірно, зводяться до відмінного поєднання його кісток. Плечова і ліктьова кістки показують місця для прикріплення м'язів і зв'язок, які показують, як крила використовувалися для плавання і пересування під водою.

Раніше Фокус писав про те, що сотні дитинчат пінгвінів скинулися з брили льоду заввишки 15 м: як їм вдалося вижити.