Подаруйте цей день відпочинку і відкладіть хатні справи: прикмети та заборони

3 травня вшановують святого преподобного Теодосія Печерського.Це видатна духовна постать, яка визначально вплинула на формування чернечого життя та морального обличчя Київської Русі. Його життя - це приклад радикального зречення світу, глибокої віри, жертовної любові до людей і послідовного служіння Богові.Теодосій народився приблизно 1009 року в місті Васильєві (нині Васильків на Київщині) у заможній, але суворій родині. Ще змалку він виявляв незвичну для свого віку побожність, прагнення до самотності й молитви. На відміну від більшості однолітків, він уникав гучних розваг і мирських задоволень, натомість шукав спілкування з Богом і духовну тишу. Мати, не розуміючи його внутрішнього поклику, часто карала сина за "дивну" поведінку - носіння грубого одягу чи прагнення жити у самотності.Не витримавши тиску, юний Теодосій залишив батьківський дім і вирушив до Києва. Тут, на схилах Дніпра, він знайшов духовний притулок - приєднався до преподобного Антонія, який у печерах вів подвижницьке життя. У цих умовах, далеких від будь-якого комфорту, Теодосій постригся в ченці й почав надзвичайно суворий аскетичний шлях: жив у вузькій печері, носив важкий одяг, майже не спав, багато працював фізично, постував, молився безперервно.Згодом спільнота почала зростати, і коли помер перший ігумен Варлаам, братія обрала Теодосія настоятелем. Він прийняв цю відповідальність зі смиренням, але взявся за глибоку реформу монастирського життя. З Константинополя він запозичив Студійський устав - зразок суворої чернечої дисципліни, що став основою для монастирського устрою на Русі.Під керівництвом Теодосія Печерський монастир перетворився на зразкову обитель: були збудовані церкви, келії, трапезні, господарські приміщення. У монастирі давали притулок бездомним, лікували хворих, годували голодних, навчали безграмотних.Хоча сам Теодосій не залишив багато письмових творів, його духовна спадщина була зафіксована учнями. Особливо цінним є "Житіє преподобного Теодосія", написане Нестором Літописцем - не лише духовна біографія, а й літературна пам'ятка, що започаткувала київську агіографічну традицію.Саме за Теодосія в монастирі почали систематично записувати події - так зародилася літописна справа на Русі.Преподобний Теодосій прожив життя, повністю віддане Богові й людям. Помер він 3 травня 1074 року. Його нетлінні мощі зберігаються у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.Дощ цього дня - на грибне літо.Якщо береза рясно розпустила листя - буде волога весна й дощове літо.Ясна й тиха погода цього дня - до врожайного літа.Цього дня слід утриматися від усього, що порушує тишу, зосередженість і духовну зосередженість. Не варто вживати грубих слів, сваритися, гніватися чи навіть безтурботно жартувати.Також цього дня не беруться за хатні клопоти - не прибирають, не шиють, не в'яжуть, не вишивають і не займаються жодною фізичною працею: не рубають дров, не пиляють, не ріжуть. Це час для мовчазної молитви, скорботи та внутрішнього очищення.Святого Теодосія вважали цілителем, тож у цей день до нього зверталися з молитвами про зцілення та полегшення недуг. Його просили про підтримку в часи хвороб, особливо тоді, коли інші засоби не допомагали. Наші пращури вірили в цілющу силу вогню навіть після його згасання - тому застосовували вугілля як оберіг від лихоманки.