Повертаються додому: шотландський музей отримав колекцію з десяти дунських пістолів

Про це пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Пістолі передав колекціонер Ендрю Юл до Кілмадокського фонду розвитку (KDT), місцевої благодійної організації, що займається збереженням громади. Створені шістьма різними зброярами Дуна, яких історично називали молотниками, ці кремінні пістолі відомі своєю міцною сталевою конструкцією, складним гравірованим дизайном та срібними дротяними інкрустаціями.

"Той факт, що репрезентативна добірка найвідоміших виробів місцевих молотників нарешті знайшла постійний дім на виставці в Дуні… безсумнівно, є приводом для святкування", — прокоментував Юл, відзначивши їхнє міжнародне визнання як символів шотландської майстерності.

Карен Росс, голова KDT, відзначила їхню художню цінність, заявивши, що вони є "вишуканими витворами мистецтва", на які пішли "незліченні години ручної праці при свічках".

Роль Дуна у виробництві вогнепальної зброї почалася в 1646 році під керівництвом Томаса Кедделла, який винахідливо переробив залізо з підковних цвяхів під час дефіциту матеріалів. Його робота заклала основу того, що стало відомим як "стиль Дуна", відомий по всій Європі своєю витонченістю та художнім чуттям.

Ця зброя була не лише для показу — пістолі з Дуна подорожували з шотландськими найманцями та навіть пов'язані з основними світовими подіями. За легендою, з одного з таких пістолів пролунав перший постріл Війни за незалежність США у Лексінгтоні та Конкорді у 1775 році.

Важливо Має національне значення: в Англії знайшли рідкісний англосаксонський скарб (фото)

Ця виставка не лише демонструє історичну майстерність, але й зміцнює репутацію Дуна як центру шотландської спадщини. Фінансована Фондом спадщини Національної лотереї, виставка тепер відкрита для громадськості завдяки зусиллям місцевих волонтерів.

Раніше Фокус писав про унікальну мумію австрійського вікарія XVIII століття. Вчені виявили, що до його тіла застосували незвичайний метод бальзамування.

Також ми розповідали про цвинтар кавалерійських коней часів Римської імперії, який виявили у Німеччині. Місце поховання, яке, як вважають, датується початком II століття нашої ери, розташоване неподалік від давньоримського військового табору