Народжений із досконалості та безмовності: як був винайдений QR-код

У тихому куточку Японії на початку 1990-х років скромний інженер на ім'я Масахіро Хара придумав дещо, що змінило світ.

Масахіро працював у Denso Wave, компанії в автомобільній промисловості, і захоплювався грою у Ґо – надзвичайно популярну у Східній Азії древню настільну гру з чорно-білими каменями.

Одного вечора, відпочиваючи за грою в Ґо, Масахіро вразила думка про багатошарову складність цієї гри, де камінчики з кожним ходом надавали дошці унікального вигляду, який не можна повторити. А що, якби інформацію можна було б зберігати таким чином?

Те, що сталося після цього, було тихою революцією світового масштабу. Тихою – тому що японці fluent both in silence and perfection ("вільно володіють як тишею, так і досконалістю" – фраза відсилає до естетичної традиції Шибуй, яка поєднує простоту, скромність та стриману елегантність. – Ред). Масахіро та його команда створили новий вид коду — той, який не просто покращив звичний штрихкод, а повністю переосмислив його. Його можна читати в будь-якому напрямку. Він може пережити пошкодження і все одно буде сканований. І кожен є унікальним.

Вони назвали це QR-кодом.

Істеричних заголовків і фанфар не було. Але, як і всі великі винаходи, він поширювався — безшумно, ефективно та універсально – скрізь і з шаленою швидкістю. Сьогодні винахід Масахіро зачіпає майже кожну частину нашого життя.

Масахіро Хара ніколи не шукав уваги. Але його творіння — народжене з тихої гри Ґо — тепер надає доступ до потрібної інформації мільярдам людей.

Тому що іноді найбільші прориви приходять, коли на проблему дивляться новими очима.

Цікаво: якщо навчити ШІ грати у Ґо, чи зміг би він винайти QR-код?

Оригінал