/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F951cb777b95a52123f89d63680192167.jpg)
У Празі до сторіччя українського музею відкрили виставку в Сенаті
У Сенаті Чеської Республіки пройшло урочисте відкриття ювілейної виставки, присвяченої 100-річчю одного з перших українських музейних проєктів у Європі — Музею визвольної боротьби України в Празі.
Про це йдеться у повідомленні Українського інституту в Празі.
«Зберегти памʼять — наш обовʼязок.
Памʼять є основою нашої ідентичності, яку сьогодні Москва знову намагається знищити», — сказав посол України в Чеській Республіці Василь Зварич.
В експозиції представлені унікальні архівні матеріали та мистецькі роботи, що ілюструють безперервність українського культурного процесу, а також артефакти із сучасної війни за незалежність, в якій Росія нещадно атакує культурну спадщину та ідентичність України.
«Сто років — це не лише поважний ювілей, а й свідчення тривалої праці задля збереження пам’яті про нашу боротьбу за незалежність.
Заснований емігрантами, які не змирилися з утратою державності, музей став духовним притулком для тих, хто плекав ідею вільної України.
Ця виставка — це міст між поколіннями, свідчення стійкості наших традицій», — сказав на відкритті директор Українського інституту в Празі Ростислав Прокопюк.
Сенатор Зденєк Нитра, голова Сенаторського клубу ODS a TOP 09, підкреслив важливість проєктів культурної дипломатії для зміцнення союзницьких відносин України та Чехії сьогодні та в минулому.
«Виставка, організована Українським інститутом в Празі та Республіканським фондом України, стане не лише вшануванням української культурної спадщини, але й символічним початком діяльності нашої ініціативи в Чехії», — зазначив голова правління Республіканського фонду України Артем Миколайчук.
Водночас повідомляється, що Республіканський фонд України сьогодні підписав меморандум про співпрацю з Українським інститутом у Празі, розпочавши спільну ініціативу із промоції української культури та зміцнення «мостів» між народами.
Дорожня карта ініціатив на 2025 рік передбачає експозиційну діяльність, зокрема виставки, присвячені 100-літтю Музею визвольної боротьби, досвіду співпраці українців та чехів, історії Голодомору геноциду, створення мапи «Українські місця Праги» та програми з підтримки вивчення української мови, історії та культури, а також української мови для чехів, поінформували організатори під час церемонії підписання меморандуму про співпрацю.
Надалі виставка до 100 річчя заснування Музею визвольної боротьби України в Празі працюватиме впродовж всього червня у галереї Vrtbovská zahrada.
Вхід на виставку вільний.
Урочисте відкриття виставки для широкої громадськості відбудеться в неділю 1 червня, о 13:00.
«Твори українського образотворчого мистецтва, які пережили бомбардування Праги 1945 року, коли був зруйнований український музей, досі маловідомі широким колам як українських, так і чеських шанувальників мистецтва.
Тому цією виставкою починаємо знайомити чеську і українську громадськість з надбанням і культурною спадщиною України в Празі», — зазначила культурна менеджерка, кураторка, керівниця програм РФУ Ярина Ясиневич.
Як повідомлялося, найвизначніша українська установа в Чехії — Музей визвольної боротьби України в Празі — 14 лютого 1945 року не пережив бомбардування.
Музей діяв у Празі в 1925–1948 роках.
Заснований з ініціативи українських емігрантів, які жили в Чехословаччині після поразки Української революції 1917–1921 років, отримав підтримку уряду Томаша Ґарріґа Масарика.
Першу виставку відкрили 1 липня 1925.
На зібрані серед українців кошти 1938 року було придбано власний будинок, де з травня 1939 року розмістився музей на вулиці Гориміровій 6, празький район Нусле.
Ініціатори відкриття музею — видатні українські державні діячі, вчені, дипломати Дмитро Антонович, Степан Сірополко, Євген Вировий, Іван Горбачевський, генерал Михайло Омелянович-Павленко, Симон Наріжний.
Фундатори Української академії мистецтв: Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек, Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук.
