/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F0f6fe90927ecac557facfc07629c4019.jpg)
Об'єкт із центру Чумацького Шляху посилає сигнал кожні 44 хвилини: вчені не знають, що це
Глибоко в галактичній площині Чумацького Шляху, де утворюються зірки у великій кількості, один об'єкт поводиться вкрай дивно. Учені поки що не можуть зрозуміти, з чим насправді зіткнулися.
Про це пише AOL.
Вчені з Космічної рентгенівської обсерваторії Чандра NASA вели спостереження за допомогою рентгенівського інструменту візуалізації Advanced CCD Imaging Spectrometer (ACIS). У зібраних даних вони побачили щось дивне — раніше не ідентифіковане джерело рентгенівського випромінювання. Джерело назвали ASKAP J1832-0911, і від нього виходили рентгенівські та радіоімпульси.
Виявлений екстремальний об'єкт називається довгоперіодичним радіотранзієнтом (LPT). Йдеться про астрономічний об'єкт, яскравість якого постійно змінюється. Науці відомо небагато довгоперіодичних радіотранзієнтів, які змінюють своє випромінювання радіохвиль протягом десятків хвилин. Фактично, першим став ASKAP J1832-0911, який був відкритий у 2022 році. Циклічність радіохвиль від цього об'єкта змінювалася кожні 44 хвилини. Найбільш захопливим для вчених було те, що LPT ніколи раніше не спостерігалися такими, що випускають як рентгенівські промені, так і радіохвилі.
Астроном Цзитен Ван з Університету Кертіна в Австралії очолив дослідження об'єкта. Його існування також вдалося підтвердити за допомогою інструменту ACIS і телескопа Follow-Up на борту зонда Einstein Probe ЄКА.
"ASKAP J1832-0911 наразі є єдиним LPT, виявленим з (імпульсним) рентгенівським випромінюванням — можливо, не дивно, з огляду на його екстремальну радіояскравість і потенційну кореляцію між радіо- та рентгенівською світністю", — заявили Ван і його команда в дослідженні.
Учені припускають, що знайдений ними дивний об'єкт є різновидом зірки, але до якого типу вона належить, все ще залишається загадкою. За словами дослідників, об'єкт має бути компактним і володіти сильними магнітними полями, що схоже на будь-який білий карлик, або пульсар. Але жодне з цих припущень не пояснює повторюваних імпульсів.
Його рентгенівські імпульси самі по собі занадто мінливі, щоб відповідати стійкому спалаху пульсара, а рентгенівське випромінювання білих карликів також має тенденцію бути слабшим і стабільнішим, ніж те, що виробляє ASKAP J1832-0911.
Інша можливість полягає в тому, що об'єкт може виявитися подвійною системою, що складається з білих карликів. Іноді, білі карлики, які швидко обертаються, виявляються замкненими в подвійних системах з іншими невеликими зірками. Радіовипромінювання від цих подвійних систем зазвичай значно слабкіше, ніж від ASKAP J1832-0911, але Ван припускає, що така можливість все ж існує.
Ще одним варіантом може бути магнетар. Як відомо, ці нейтронні зірки мають найпотужніші магнітні поля, а також властивості ASKAP J1832-0911 схожі на особливості магнетарів, що випромінюють радіохвилі.
Магнетари також можуть влаштовувати "істерики" зі схожими рентгенівськими спалахами. Але ASKAP J1832-0911 також відрізняється від типового уявлення магнетарів — його спокійна рентгенівська світність не відповідає очікуваній поведінці магнетара, і його особливо низька світність під час уповільнення обертання також не відповідає. Вважається, що старіші маґентари поводяться більш схоже, але не можуть досягти таких яскравих радіоекстремальних значень, як ASKAP J1832-0911.
Нагадаємо, чорні діри посилають сигнали, з їхньою допомогою фізики можуть перевірити теорію відносності. Астрофізики створили метод для виявлення світлових відлуння від чорних дір, що може зробити революцію у вивченні цих об'єктів.

