Учені дізналися, як мозок відрізняє реальність від марення: це допоможе їм лікувати важкі хвороби

Про це пише University College London.

У дослідженні, опублікованому в журналі Neuron, доктор Надін Дейкстра та її колеги вивчили, як мозок розрізняє реальне сприйняття і нашу яскраву уяву. Їхня робота була зосереджена на веретеноподібній звивині, ділянці, розташованій на нижньому боці скроневої частки, відомій своєю роллю в обробці зорової інформації.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Учасникам були представлені слабкі візуальні образи, вбудовані в галасливе тло, і їм було запропоновано визначити, чи присутній образ в останньому. Одночасно їм було запропоновано уявити собі певні образи та оцінити яскравість цих ментальних образів. Функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) відстежувала активність мозку протягом усього завдання.

Важливо Шизофренія проявляється частіше у певної статі: що дізналися вчені

Результати показали, що коли учасники яскраво уявляли собі візерунки, веретеноподібна звивина демонструвала підвищену активність, схожу з тією, яка спостерігалася під час перегляду реальних візерунків. Ця підвищена активність іноді призводила до того, що учасники повідомляли про бачення візерунків, які фізично не були присутні, що вказувало на змішання уяви та реальності.

Зазвичай веретеноподібна звивина демонструє сильнішу активність при реальному сприйнятті, ніж при уяві, що допомагає нам розрізняти ці два стани. Однак інтенсивні ментальні образи можуть посилювати її активність, ускладнюючи це розрізнення, припустили автори.

Подальший аналіз виявив роль передньої острівцевої частки, ділянки префронтальної кори, пов'язаної з ухваленням рішень і самосвідомістю. Коли учасники вважали, що бачили візерунок, незалежно від його фактичної наявності, як веретеноподібна звивина, так і передня острівцева частка демонстрували синхронізовану активність. Це вказує на наявність спільної мережі, в якій сенсорне опрацювання і когнітивні функції вищого порядку сходяться для оцінки реальності інформації.

Ці висновки можуть мати великі наслідки для розуміння психічних захворювань, що характеризуються галюцинаціями або маренням. Визначивши нейронні кореляти, що беруть участь у розрізненні реальності та уяви, дослідження пропонує потенційні шляхи для розробки діагностичних інструментів і терапевтичних втручань при таких розладах, як шизофренія.

Також автори заявили, що дослідження може сприяти прогресу в галузі технологій віртуальної реальності, забезпечуючи наступний рівень відмінності симульованих переживань від реальних.

Важливим аспектом дослідження є його узгодженість з обчислювальними моделями, які передбачили, як мозок розрізняє внутрішньо генеровані переживання і зовнішні стимули. Спостережувані патерни мозкової активності відповідали цим моделям, що підтверджує достовірність результатів.

Це дослідження підкреслює дивовижну здатність нашого мозку балансувати на тонкій грані між реальністю та уявою, не впадаючи в крайнощі. Розуміння такої незвичайної нейронної динаміки, яка визначає цю відмінність, не тільки поглиблює знання вчених про когнітивні процеси в найскладнішому органі у Всесвіті, а й відкриває безліч шляхів для інновацій у лікуванні психічних захворювань.

Раніше Фокус писав про те, що вчені пов'язали розвиток шизофренії з концентрацією вітаміну D у матері. Дослідження показало, що коріння шизофренії може бути пов'язане з рівнем материнського вітаміну D, який відіграє важливу роль у формуванні клітин, відповідальних за вироблення дофаміну.

Також Фокус писав про те, що вживання канабісу пов'язане з 30% випадків шизофренії у молодих людей. Хоча багато хто вважає випадкове вживання канабісу нешкідливим, недавні дослідження свідчать про зворотне.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.