Чому розроблена для вступу в ЄС дорожня карта щодо верховенства права викликала критику

Україна стоїть на порозі історичного рішення про початок реального переговорного процесу щодо вступу до ЄС.

Кабмін зробив обов’язковий наступний крок і затвердив три дорожні карти.

Одна з них – щодо верховенства права.

Втім, нова дорожня карта щодо верховенства права від Кабміну нагадує спробу розпорошити увагу та ресурси на безліч другорядних завдань, уникаючи болючих, але необхідних системних змін.

Про основні її проблемні моменти – в статті Центру протидії корупції і Фундації DEJURE 529 пріоритетів замість реформ.

Як дорожня карта з верховенства права підмінила реальні зміни.

Далі – стислий її виклад.

На перший погляд, розроблений Кабміном документ вражає своїми масштабами, адже встановлює 124 стратегічні результати та 529 основних заходів.

Та чи допоможе ця кількість досягти реальних результатів?.

Досвід попередніх років показує, що справжні зміни в судовій системі та правоохоронних органах відбувалися не завдяки сотням дрібних технічних кроків, а через кілька ключових, але глибинних реформ.

Наприклад, це реформи, що стосуються заснування антикорупційної інфраструктури.

Згадаймо, як створення Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Вищого антикорупційного суду із залученням міжнародних експертів до конкурсних комісій фундаментально змінило боротьбу з корупцією в Україні.

Інший приклад – зміни у судах.

Так, перезапуск Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів із вирішальною роллю міжнародних експертів дозволили розпочати реальне очищення судової системи.

Ці поодинокі, але стратегічно важливі кроки змінили ландшафт боротьби з корупцією та якість правосуддя більше, ніж десятки косметичних змін націлених на "посилення спроможностей" наявних інституцій.

Найбільше занепокоєння у новій дорожній карті викликає те, що документ фактично ігнорує ключову проблему української системи правосуддя – її глибоку політизацію.

Крім того, дорожня карта оминає проблему участі міжнародних експертів у конкурсних комісіях для добору співробітників в антикорупційні та правоохоронні органи.

Зокрема, документ замовчує, що вже найближчим часом закінчуються терміни роботи експертів у ключових конкурсних комісіях.

Участь міжнародних експертів має тривати до досягнення конкретних показників розвитку верховенства права або принаймні до 2030 року.

Адже міжнародні експерти – це не ознака слабкості української держави, а гарантія незворотності змін, страхування від політичного реваншу та корупційного відкату.

На окрему увагу заслуговує питання реформи Верховного суду.

Дорожня карта містить лише загальні формулювання без конкретних механізмів та строків.

А між тим саме Верховний суд залишається останнім бастіоном старої системи, де зберігається вплив суддів з сумнівною репутацією та зв'язками з політичними та олігархічними групами.

Вирішенням проблеми є ґрунтовна перевірка доброчесності чинних суддів Верховного суду та впровадження нової процедури добору із залученням міжнародних експертів.

Інший показовий приклад того, що у дорожній карті Кабміну відсутнє стратегічне бачення – це підхід до реформування прокуратури.

Запропоновані урядом заходи взагалі оминають проблему призначення та звільнення генерального прокурора з політичних мотивів.

Необхідно забезпечити захист від свавільного звільнення.

Отже, українці чекають не на 529 дрібних кроків та красиві звіти, а на амбітні зміни, які відчутно посилять якість правосуддя і дадуть впевненість, що закон працює однаково для всіх, незалежно від посади, зв'язків чи політичної приналежності.

Детальніше про проблеми дорожньої карти – в матеріалі Центру протидії корупції і Фундації DEJURE 529 пріоритетів замість реформ.

Як дорожня карта з верховенства права підмінила реальні зміни.